Роль інформаційних систем в управлінні економікою

можна купити в одного виробника, відбулося переосмислення цього поняття. Як наслідок, одночасно з’явились два терміни, що були запропоновані різними дослідницькими групами. Gartner Group ввела абревіатуру ERPII (Enterprise Resource & Relationship Planning), а AMR Research — ECM (Enterprise Commerce Mana­gement).

До головних галузей та напрямків діяльності підприємства, що охоплюються АСУ, належать:

облік запасів;

розрахунки з постачальниками та покупцями;

головна книга; розрахунок заробітної плати;

облік основних фондів;

облік витрат на роботи та проекти;

реєстрація продажів;

персонал;

сервісне обслуговування клієнтів;

транспортні операції;

постачання(закупівлі), проекти, збут;

технічне обслуговування обладнання;

виробництво продукції;

фінанси;

науково-дослідна та дослідно-конструкторська роботи (НДДКР);

маркетинг;

складське зберігання.

Усі АСУ можна поділити на три групи: група А характеризується повним або частковим забезпеченням головних функціональних галузей діяльності підприємства та обмеженими можливостями щодо однієї чи кількох спеціалізованих галузей; група В забезпечує повне охоплення головних функціональних галузей, глибоке — деяких спеціалізованих галузей та часткове — інших; системи групи С повністю охоплюють більшість функціональних галузей діяльності підприємства, пропонується широкий перелік спеціалізованих рішень як для різноманітних видів діяльності, так і для різних сфер управління (стратегічне планування, управління спеціальними видами активів тощо).

Нині на українському ринку працюють понад 70 компаній, які пропонують АСУ різного рівня функціонального забезпечення.

Очевидно, що жоден з виробників не в змозі самостійно реалізувати абсолютно всі можливості в межах одного програмного продукту. Тому більшість розробників ідуть шляхом інтеграції з іншими компаніями з метою розроблення спеціалі­зованих систем. Ще одним шляхом розвитку АСУ є удосконалення методик, що стосуються стратегічного управління, через активне доповнення сучасних управлінських методик та концепцій.

Останнім часом зросла потреба в спрощенні взаємодії з зовнішніми контрагентами, тому більшість зарубіжних АСУ здійснюють обмін даними в стандартних форматах EDI (Electronic Data Interchange) та XML. Варто зауважити, що є також і вітчизняні розробки, які підтримують XML. Що стосується EDI, то його реалізація за наших умов потребує значної роботи із стандартизації на державному рівні. Дуже помітна орієнтація АСУ на Internet, що виражається не лише у доступі до функцій АСУ через броузер, а навіть і в назвах останніх версій деяких АСУ (наприклад, iBAAN, mySAP. com тощо). Орієнтація на Internet досить сильно проявляється також і у вітчизняних розробках

 

2. Інформаційні системи в процесах прийняття рішень 

 

Прийняття рішення є особливим видом діяльності, що полягає у формуванні варіантів рішення (альтернатив) з подальшим оцінюванням їх відносної ефективності та розподілом згідно з цим ресурсів між варіантами (див. розд.  6). Простішими типами рішень є прийняття або відхилення альтернативи, вибір найкращої альтернативи, ранжування альтернатив.

Для прийняття обґрунтованого рішення потрібно враховувати багато (десятки чи сотні) факторів, які складно взаємодіють між собою. У той же час людина ефективно може синхронно оперувати не більш ніж 7—9 об’єктами. Для подолання такої суперечності існують спеціальні інформаційні системи.

Серед багатьох типів ІС, що застосовуються для прийняття рішень, слід виділити два головні:

управлінські УІС (MIS — management information system);

системи підтримки прийняття рішень СППР (DSS — decision support system).

Головні компоненти УІС — база даних, комп’ютерна система та форма, в якій розподіляються дані. У базі даних може формуватися, наприклад, інформація про ціни, вихід продукції, наявність ресурсів, кадровий потенціал тощо. Комп’ютерна система в УІС обробляє інформацію для різних підрозділів організації. Ця інформація є базою для прийняття управлінських рішень, або для формування моделей прийняття рішень.

СППР відрізняються від УІС тим, що менеджер є внутрішнім компонентом СППР, а не зовнішнім, як в УІС. Тобто менеджер взаємодіє з ІС та

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні