Розуміння і пам’ять

План

Розуміння і пам’ять.  

Уявлення, поняття і уява.  

Використана література.  


Розуміння і пам’ять

Досить часто люди не можуть щось запам’ятати. У ході пси­хологічного експерименту було виявлено, що одні просто не встиг­ли зрозуміти основний смисл або всю увагу сконцентрували на розуміння його. Інші, навпаки, заявляли, що старались запам’ята­ти деталі й губили смисл. У першому випадку виявилось, що матеріал був складним і людина витрачала всі сили та енергію, щоб розібратись у ньому. В другому випадку розуміння ще не встигло розпочатись, як людина вже “кинулась” запам’ятовува­ти. їй просто здавалось, що вона розуміє. Нею оволоділа “ілюзія розуміння”, й установка на дійсне розуміння було паралізована установкою на запам’ятовування. Отже, при вивченні матеріалу багато залежить від самого матеріалу. Якщо матеріал несклад­ний, людина запам’ятає смисл. Але коли текст важкий і запам’я­товуються ключові позиції, то відтворення може складатись з безглуздого поєднання фрагментів різнорідних формулювань поза загальним контекстом. Механізми розуміння і запам’ятовування не збігаються. Наш розум не здатний виконувати дві справи які­сно одночасно. У будь-якому випадку потрібно осмислити, що ти хочеш запам’ятати, дійти до самої суті. Далі справа піде швидше. Класичні досліди А. Смирнова і П. Зінченка з мимовільним запа­м’ятовуванням не залишають у цьому ніяких сумнівів.

П

Зінченко проводив свої експерименти за строгою систе­мою. Спочатку він запропонував піддослідним 15 картинок. Вони повинні були розбити їх на групи за загальною ознакою. Коли піддослідні все зробили, Зінченко спитав, які предмети були нама­льовані на картинках і які числа написані. Предмети загальні, а цифри ні. Але, можливо, предмети взагалі краще запам’ятовувати, ніж цифри. Іншій групі запропонували розкласти картинки так, щоб числа на них створили вихідний ряд, а три останні числа потрібно було скласти в суму і результат назвати експеримента­тору. Коли все було зроблено, Зінченко раптом запропонував назвати всі предмети і всі числа. У середньому піддослідні відтво­рили 2 картинки, а цифри згадали прекрасно. Отже, краще запам’я­товуються і відтворюються не числа та картинки, а об’єкт діяль­ності, і об’єкт, який є метою діяльності.

На основі строго наукових експериментів Смирнов встано­вив, що, чим простіше завдання, тим гірше функціонує мимовільне запам’ятовування, а чим складніше завдання, тим менше плодів приносять наміри запам’ятати і більше - активна діяльність, де основним компонентом є мимовільне запам’ятовування.

У 1971 р. в м. Харкові відбулась Всесоюзна конференція психологів, присвячена пам’яті П. Зінченка. Розвиваючи його думку про основну роль мимовільного запам’ятовування в житті, П. Галь- перін говорив, що воно повинно зайняти таке ж місце і в на­вчанні. Учений розповідав про свою методику постійного форму­вання розумових дій і понять, яка допомагає педагогу управляти запам’ятовуванням учнів. Без усякого заучування вони оволоді­вали новими знаннями безпосередньо під час розв’язання задач і засвоювали їх значно краще, ніж при традиційних методах на­вчання. Переважає “запам’ятовування в дії”, яке ліквідовує в на­вчанні штучність, нав’язану трафаретною методикою навчання.

Пам’ять тісно пов’язана із самосвідомістю і самоусвідомлен­ням, а ці психічні процеси - із “загальним життєвим почуттям”, поняттям, яке впровадив у психологію Рібо. Загальне життєве по­чуття складається з усіх

1 2 3 4 5