Розуміння і пам’ять
План
Розуміння і пам’ять.
Уявлення, поняття і уява.
Використана література.
Розуміння і пам’ять
Досить часто люди не можуть щось запам’ятати. У ході психологічного експерименту було виявлено, що одні просто не встигли зрозуміти основний смисл або всю увагу сконцентрували на розуміння його. Інші, навпаки, заявляли, що старались запам’ятати деталі й губили смисл. У першому випадку виявилось, що матеріал був складним і людина витрачала всі сили та енергію, щоб розібратись у ньому. В другому випадку розуміння ще не встигло розпочатись, як людина вже “кинулась” запам’ятовувати. їй просто здавалось, що вона розуміє. Нею оволоділа “ілюзія розуміння”, й установка на дійсне розуміння було паралізована установкою на запам’ятовування. Отже, при вивченні матеріалу багато залежить від самого матеріалу. Якщо матеріал нескладний, людина запам’ятає смисл. Але коли текст важкий і запам’ятовуються ключові позиції, то відтворення може складатись з безглуздого поєднання фрагментів різнорідних формулювань поза загальним контекстом. Механізми розуміння і запам’ятовування не збігаються. Наш розум не здатний виконувати дві справи якісно одночасно. У будь-якому випадку потрібно осмислити, що ти хочеш запам’ятати, дійти до самої суті. Далі справа піде швидше. Класичні досліди А. Смирнова і П. Зінченка з мимовільним запам’ятовуванням не залишають у цьому ніяких сумнівів.
П
На основі строго наукових експериментів Смирнов встановив, що, чим простіше завдання, тим гірше функціонує мимовільне запам’ятовування, а чим складніше завдання, тим менше плодів приносять наміри запам’ятати і більше - активна діяльність, де основним компонентом є мимовільне запам’ятовування.
У 1971 р. в м. Харкові відбулась Всесоюзна конференція психологів, присвячена пам’яті П. Зінченка. Розвиваючи його думку про основну роль мимовільного запам’ятовування в житті, П. Галь- перін говорив, що воно повинно зайняти таке ж місце і в навчанні. Учений розповідав про свою методику постійного формування розумових дій і понять, яка допомагає педагогу управляти запам’ятовуванням учнів. Без усякого заучування вони оволодівали новими знаннями безпосередньо під час розв’язання задач і засвоювали їх значно краще, ніж при традиційних методах навчання. Переважає “запам’ятовування в дії”, яке ліквідовує в навчанні штучність, нав’язану трафаретною методикою навчання.
Пам’ять тісно пов’язана із самосвідомістю і самоусвідомленням, а ці психічні процеси - із “загальним життєвим почуттям”, поняттям, яке впровадив у психологію Рібо. Загальне життєве почуття складається з усіх