Розвиток драматичних форм

наводить українське народне оповідання про найкращий сон (із збірки казок Афанасьева) . Гнатюк друкує записану ним на західноукраїнських землях казку „ Чий сон красший". У ній розповідалось, як один пан прикликав до себе цигана та й каже: давай полягаємо спати і кому присниться кращий сон, той і з'їсть полудень. Полягали спати. Пан спокійно спить, а циган , спостерігає, як панова куховарка готує полудень, смажить зайця. Повставали. Пан детально розповів свій сон . А потім циган каже: „А я вас, пане, відзел , так сом думал, кет сце і шли , вже ше нигда ньегда нье ураніце, то сам зайця жедал". Мабуть, були й інші варіанти цієї теми. Котрийсь із них і був опрацьований автором інтермедій. Щодо подібності сюжетів інтермедій та мотивів „ Gesto Romanorum" i Уленшпігеля, то вона є віддаленою.

Обидві інтермедії відзначаються чітким окресленням дійових осіб. Особливо виразно відтворено образи селян - Климка та Стецька із першої інтермедії. Вони розкриваються в конкретних ситуаціях. Стецько - людина довірлива, трохи хвалькувата і наївна, легко піддається на різні умовляння. Климко ж, навпаки, спритний, шахраюватий. Аналогічно зображені і персонажі з другої інтермедії - Максим , Грицько і Денис.

Інтермедії насичені колоритним українським гумором, у їхній зміст вплетені численні елементи з різних фольклорних творів. Діалог жвавий і природний, насичений цікавими побутовими деталями, діалектизмами, які відтворюють тогочасне життя і народну мову. В творах є ряд картин, відтворюють побут українського народу. Зокрема, в інтермедіях, описується їжа, ярмаркування тощо. Цікавими є сценки, де герої другої інтермедії Максим та Грицько розповідають про рай та пекло. Це народні уявлення про них, викладені у фольклорних творах різних жанрів

В історії української літератури інтермедії до драми Якуба Гаватовича посідають важливе місце. За своїми ідейно художніми та сценічними якостями ці твори стоять поряд із найкращими аналогічними творами світової літератури свого часу ( польськими, французькими, німецькими інтермедіями ). Крім того, інтермедії засвідчили про великі можливості української мови і фольклору, про високу літературну майстерність українських письменників.

У 1930 р. було опубліковано десять нових інтермедій, знайдених у с. Дерново, яке розташоване за чотири кілометри від Кам'янки-Струмилової. Як гадає М. Гудзій, новознайдені інтермедії, можливо, як і інтермедії до драми Я. Гаватовича, були створені в Кам'янці-Струмило вій через п'ятдесят після відомого 1619 року.

3. Перша інтермедія з Дернівського рукопису, названа дослідниками «Проворний син», розповідає про стосун­ки між батьком і сином, очевидно циганами. В їхній мові трапляються вигадані слова, нібито циганські. Бать­ко і син ворожать, танцюють, грають, крадуть гроші. Вся їх поведінка нагадує поведінку мандрівних циган, які ватагами бродили тоді на Україні.

Збірник складається з різних за тематикою, ідейним змістом та художнім рівнем творів. Тут інтермедії і ге­роїчного плану, і побутові. В ряді їх порушуються важ­ливі суспільно-політичні проблеми, питання народної ос­віти, розгортаються побутові картини. Деякі з цих інтер­медій привертають особливу увагу.

Інтермедія «Проворний син» насичена комічними си­туаціями, правда, місцями досить грубими, інколи — це пряме копіювання комічних пригод з життя циган.

yXVIII ст. творчий зв'язок між писемною літературою і народнопоетичною творчістю набирає дещо нового змісту. До інтермедій вносились нові теми, породжені суспільним життям та вітчизняною історією, події якої стали осмислюватись драматургами чіткіше і об'єктивніше. Якоюсь мірою послабилась увага до побутових картин, побутового фольклору. Автори інтермедій стали частіше

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні