Розвиток науки міжнародного права в Україні

Дослідження проблем міжнародного права в Україні має глибокі теоретичні та історичні традиції. Виникнення міжнародно-правової думки в Україні пов'язане з формуванням українського народу і держави. Організований в окрему спільноту зі своїм незалежним механізмом управління (державою), кожний народ прагне визначитись у своїх відносинах з іншими народами, домовитися про ті засади справедливості, рівності і незалежності, які пануватимуть між ними як обов'язкові для виконання. Такі прагнення кожний народ висловлює відповідно до свого розуміння прав народів — загальних, обов'язкових і необхідних для всіх суб'єктів міжнародних відносин.

Міжнародно-правові ідеї українського народу ми знаходимо вже у «Слові про закон і благодать» (митрополита Іларіона), «Повісті врем’яних літ» (автором традиційно вважають ченця Печерського монастиря Нестора), «Повчанні» (князя Володимира Мономаха), в «Руській Правді» та особливо у «Слові о полку Ігоревім». Цінним джерелом для розуміння становлення міжнародно-правових поглядів українського народу є «Моління («Слово», «Посланіє») Данила Заточника», «Посланіє» Климентія Смолятича, «Златоуст» Кирила Туровського, літописи та інші історичні документи. В них обстоювались засади мирних відносин з іншими державами («бисть князем Руським межи собою мир і любов братії», «лутчі єсть мир взяти», «межи собою в любові і мирі живіте»), поваги до чужої території («постави предели язиком і повеле жити, не переступая в чужую часть», «на чужие предели не прескакайте, но будіте своїми довольни»), не втручання у внутрішні справи інших держав («чьюжих не возхіщати, і не в свої предели не вступатися», «не вступати-ся в чьюжой предел нікомуже»), поваги до віросповідання інших народів («милуй не только своєє вери, а і чюжия. . . аще то буде жидовин, або сарацин, або болгарин, або єретик, або латинянин, або от всіх поганих»), дотримання міжнародних угод («аще ви будете хрест цілувати до братії, або до кому, або управивши серце своє, на немже можете устояти, також цілуйте, а цілувавши блюдіте, і, не приступні, погубите души своєї») тощо

Перші міжнародно-правові дослідження різноманітних проблем міжнародного права в Україні з'являються в XV-XVI ст. Особливо авторитетною серед них була праця Станіслава Оріховського (1513-1566) «Dе jure naturae et gentium». Як і більшість досліджень того періоду, вона написана латиною. Праця мала особливий успіх у Польщі, Італії, Швейцарії, Німеччині та інших країнах. Автор дотримується природно-правових поглядів, але вже вирізняє міжнародне право як специфічне правове явище.

Зважаючи на те, що в Україні на той час практично не було можливості досліджувати міжнародне право (через відсутність наукових і навчальних закладів, відповідних архівів та бібліотек), більшість українців виїжджали для своїх наукових досліджень до інших держав (Литви, Польщі, Росії, Італії, Німеччини, Англії, Франції тощо). Там вони працювали писарями, перекладачами, супроводжували посольства і паралельно провадили дослідницьку роботу.

Тільки в XVII-XVIII ст. в Україні з'являється можливість вивчати міжнародне право, але з урахуванням потреб держав, під владою яких перебувала відповідна українська територія. В Україні складаються три основні центри, де досліджуються міжнародно-правові проблеми: 1) на заході – під егідою Львівського університету; 2) в центрі – під егідою Київської духовної академії, а згодом Київського університету; 3) на сході, де дуже швидко провідні позиції в цій галузі відійшли до Харківського університету. До цих центрів тяжіють наукові осередки інших міст України (Ужгорода, Чернівців, Луцька, Чернігова, Одеси,

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні