Розвиток психологiї в Сполучених Штатах на рубежi ХIХ-ХХ столiть

для керівників рекламних агентств - робив усе заради основної мети свого життя - академічних досліджень. Але незабаром йому довелося цілком присвятити себе прикладної психології, тому що тільки вона могла забезпечити йому гідний заробіток.

Холлингворт був не самотній. І інші першопрохідники прикладної психології під тиском економічних обставин перемінили академічні крісла на кабінети практиків. Це зовсім не означає, що практична робота їх не залучала. В основному вони займалися захоплюючими проблемами й незабаром прийшли до переконання, що в реальній обстановці людське поводження й психічне життя можна вивчати не менш ефективно, чим в університетській лабораторії. Крім того, для деяких психологів прикладна сфера представляла справжній і щирий інтерес. І все-таки факт залишається фактом: багато хто з першого покоління прикладних психологів у Сполучених Штатах, щоб уникнути неминучої вбогості, змушені були відмовитися від своєї мрії про винятково академічні експериментальні дослідження.

Ще більш обтяжуючим було положення психологів, які працювали на рубежі століть у державних університетах Заходу й Середнього Заходу США. В 1910 році тут викладала третина всіх американських психологів, а оскільки число їх росло, то й ситуація збільшувалася, змушуючи їх звертатися до практичних питань - і, таким чином, доводити, що методи психології мають і економічну цінність.

В 1912 році психолог К. А. Ракмик проаналізував ситуацію, у якій виявилися його колеги, і дійшов висновку, що в американській освітній системі психологію недооцінювали - незважаючи на всю її популярність у студентів. Фінансування було недостатнім, а надії на зміни до кращого - слабкими (Leary. 1987)

Можливо, єдиний спосіб збільшувати асигнування й платні викладачів полягав у тому, щоб продемонструвати адміністрації навчальних закладів і законодавцям штатів, що психологія може принести величезну користь у рішенні соціальних проблем.

В одному з листів Г. Стенли Холу своєму колезі із Середнього Заходу говорилося, що вплив психології повинне стати відчутним, "щоб жоден безвідповідальний, ласий на сенсації людина або партія не могли б критикувати її за порогом університету". Кеттел переконував колег "займатися практичними проблемами й розвивати спеціальність "прикладна психологія".

Отже, завдання була очевидною: довести цінність психологічних знань, застосовуючи їх на практиці. Але застосовувати до чого? На щастя, відповідь не змусила себе чекати. З 1870 по 1915 рік стрімкими темпами - з 7 до 20 мільйонів чоловік - ріс прийом до державних безкоштовних шкіл. За цей період витрати на суспільне утворення виросли в десять разів - з 63 до 605 мільйонів доларів. Несподіване утворення стало дохідним бізнесом, і це привернуло увагу психологів.

В 1894 році Хол заявив, що "єдино головною й безпосередньою сферою застосування психології є її застосування в педагогіці". Навіть Вільям Джемс, якого не можна вважати прикладним психологом, написав книгу за назвою "Бесіди із учителями" - про використання психології в школі. До 1910 року більше третини всіх американських психологів зацікавилися можливістю застосування своїх знань до проблем утворення. З них три чверті вже приступилися до роботи в цій області. Психологія знайшла своє місце в реальному світі.

У цій главі ми поговоримо про життєвий шлях і внесок у науку п'яти представників прикладної психології, які привнесли психологію в педагогіку, бізнес, психологічне тестування, систему правосуддя й психіатричних клінік. Всі ці психологи вчилися в Лейпцизі у Вундта, мріючи

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні