Розвивальне середовище як складова педагогічного процесу

дій, особистісний розвиток дитини.

 Система комп’ютерної освіти для дошкільників охоплює:

— комп’ютерні програми та ігри, методичні рекомендації щодо їх включення у зміст освіти;

— спеціальну науково-пізнавальну літературу для дошкільників про персональний комп’ютер;

— кваліфікованих спеціалістів, готовність педагогів до роботи з комп’ютерно-ігровими комплексами;

— методичні рекомендації для батьків. Використання у дошкільному вихованні комп’ютерної техніки в поєднанні з традиційними засобами виховання сприяє підвищенню загальної якості виховання, розвитку творчої особистості. Визначальними щодо цього є компетентність вихователя, розвивальний зміст комп’ютерних програм. Передусім слід виходити з того, що комп’ютер є засобом діяльності дитини. Тому, організовуючи ознайомлення дошкільнят з комп’ютерними технологіями, педагог має орієнтуватися на дитину, дбати про її гармонійний розвиток.

 Комплекс комп’ютерно-орієнтованих засобів розвитку дитини охоплює периферійний комп’ютерний пристрій, який полегшує управління комп’ютерною грою; спеціальні дитячі комп’ютерні меблі; багатофункціональне ігрове обладнання.

 З появою комп’ютерів розвивальне середовище у дошкільних закладах функціонує як комп’ютерно-ігровий комплекс (КІК), складовими якого є:

 1. Комп’ютерна зала. Комплектування її повинно виходити з нормативу: чотири квадратних метри на один комп’ютер. Відповідно до зросту дітей мають бути підібрані столи і стільці. Освітлення мусить бути комфортним для очей, а екрани моніторів слід повернути у протилежний від джерела світла бік. Не рекомендується використовувати в оформленні зали яскраві кольори, м’які іграшки (накопичують електричні заряди). Цілком доречні в її інтер’єрі живі рослини. Підлогу слід накрити антистатичним матеріалом.

 Тривалість перебування дитини перед комп’ютером не повинна перевищувати 15 хв. , а загальний час перебування в КІК — 40—45 хв

Під час заняття в залі може перебувати не більше восьми дітей. Тому їх часто доводиться ділити на підгрупи. У кожного вихованця має бути індивідуальне місце з комп’ютером (ІКМД). Неприпустимо, щоб біля одного комп’ютера працювало водночас двоє-троє дітей. Відстань між столами ІКМД повинна бути не меншою 60 см; між столами та опалювальними приладами — їм; від столів до стін — 80 см. Відстань між очима дитини та екраном має становити 60—70 см. Яскравість зображення на моніторі мусить бути оптимальною.  

 2. Ігрова зала. Призначена для самодіяльних сюжетно-рольових, режисерських і театралізованих ігор, тому повинна бути просторою, світлою, затишною, не повторювати оформлення групових кімнат. У ній розміщують великі ігрові модулі, подіуми-будиночки для режисерських ігор, подіум-сцену із завісою для театралізованих ігор, а також сюжетно-образні іграшки.

 3. Зала релаксації. Вона може бути оформлена за зразком зимового саду: з живими рослинами, акваріумами, тераріумами, вольєрами з птахами, невеликим басейном, ємкостями з піском, галькою для експериментування з природним матеріалом, столиками-мольбертами, предметами для ігор, аквацентром тощо.

 Оснащувати приміщення у дошкільних закладах слід згідно з Типовим переліком обов’язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок.

 На цілеспрямоване оформлення простору групової кімнати, який повинен часто оновлюватися з ініціативи педагога і дітей, орієнтує програма розвитку в дитячому садку “Крок за кроком”, яка передбачає організацію центрів активності (“Сюжетно-рольова гра”, “Будівництво”, “Мистецтво”, “Література” та ін. ).

 Залежно від специфіки, можливостей дитячого садка, особливостей дітей можливе створення центрів комплексного, варіативного, тематичного, мобільного, дієвого навчально-ігрового середовища, що сприяє розширенню і

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні