СЦЕНАРІЙ ЗАХОДУ З НАРОДОЗНАВСТВА «ХАТА МОЯ, БІЛА ХАТА»

СЦЕНАРІЙ ЗАХОДУ З НАРОДОЗНАВСТВА «ХАТА МОЯ, БІЛА ХАТА»

 

Народознавство це бальзам, який треба

 прикладати до ран нашої духовності.

В. В. Стрілько

Вчитель

Село. . .

і серце одпочине.

Село на нашій Україні —

Неначе писанка, село,

Зеленим гаєм поросло.

Цвітуть сади, біліють хати. . .

Так писав про село Тарас Григорович Шевченко в поемі «Княжна». Біліють хати. . . Українська хата. . . Пригадайте, як ще можна її назвати?

Учні

— Материнська хата.

— Отчий дім.

— Батьківський поріг.

— Берегиня.

— Оселя.

— Світлиця.

Вчитель. А як у нашому козацькому краї називалось житло коза­ка на Січі?

Учні. Курінь (дають повну відповідь на запитання).

Вчитель. У степу житло козака як називалось?

Учні. Бурдюг.

Учениця

Квітують маки побіля хати,

Сміється сонях в мамине вікно.

О, як же чесно треба жити

І землю цю святу любити,

Щоб доля мала пісню і зерно. . .

Вчитель. Хата оспівана в піснях. . .

Виконують пісню «Хата моя, біла хата» (Сл. Д. Луценка, Муз. А. Пашкевича).

Вчитель. Я вірю, що вивчене в дитинстві залишиться навіки. Нехай ця пісня у дорослому житті буде постійно з вами, щоб всі летіли до своєї хати завжди. Діти, в якій ми з вами знаходимось експедиції?    

Учень. «Мамині турботи на мої маленькі плечі».

Вчитель. Успіхів вам в експедиції.

Учень. Ми вчимось цілувати мамині і бабусині руки за те, що вони прали пелюшки нам, гойдали.

Вчитель

Діти, з якої це казки, хто її автор: «І поклала Одарка на стіл свої. . . »?

Учні. Казка «10 робітників» М. Коцюбинського.

Вчитель. Трішки історії. Яка спочатку була хата?

Учні. Однокамерна (світлиця).

— Двокамерна (сіни, світлиця).

— Трикамерна (сіни, хатина або комора і світлиця).

Вчитель. Пригадаємо, як називаються окремі елементи внутріш­нього простору хати (стеля, підлога, стіни, вікно, двері). Що означає слово «інтер'єр»?

Учень. «Інтер'єр» це французьке слово, перекладається як «внут­рішній простір» будівлі (світлиці).

Вчитель. Важливим елементом інтер'єру є піч. Як можна сказати про піч?

Учень. Піч нагрівальниця, годувальниця, розважальниця, духовна згуртувальниця, лікувальниця, берегиня родинного вогнища.

Вчитель. Як Іван Франко казав про піч?

Учень

В хаті піч трохи не в півкімнати,

З запічком і припічком із глини.

Вічно тепла — то жолудок хати.

Величезний, як живіт дитини.

Вчитель. Що говорив Василь Земляк про піч?

Учні. «Піч для українця як олтар для віруючого».

Вчитель. Від якого слова походить слово «піч»?

Учні. Слово «піч» походить від слова «печера».

Вчитель. В якому році і в якому творі вперше було надруковане слово «піч»?

Учень. У 945 році в «Повісті врем'яних літ».

Вчитель. Які ви знаєте народні вірування, пов'язані з піччю?

Учень. Коли баба-повитуха (або пупорізка) йде до породіллі, вона бере в руки зубочок часнику, вуглинку, кусочок глини, зліпок звірино­го сліду і говорить дитині: «Нехай тебе ніхто не зурочить, як не зурочи­ти уректи печі».

—  Колись шлюб брали біля печі. Батько казав: «Нехай вас вогонь поєднає».                                        

— Коли дівчина йшла заміж, вона брала жаринку з маминої печі, ховалася на піч, як наречений приходив. Коли була не згодна йти заміж,   виносила гарбуза, накритого хустиною.

—  Наші пращури знали про магічну дію печі після похорону: тре­ба було після похорону потриматись за піч, щоб не снився покійник та не боятись.

Вчитель. Діти, як піч зупиняла від лихослів'я?

Учень. Коли батько хотів погано висловитись, він говорив: «Сказав би, так піч у хаті».

Вчитель. Що ви запам'ятали про вогонь?

 Учні. Вогонь у наших пращурів вважався священним.          

— В нього не можна плювати.

— Попіл теж був священним.

— Як приходив дорогий гість, батько брав пучку попелу, сипав йому на взуття і казав: «Попелом його, попелом!».

Вчитель. Як мама ставилась до печі, коли випікала хліб?        

Учні. Коли мама пекла хліб,

1 2 3 4 5