Шизофренія. Маніакально-депресивні психози

 РЕФЕРАТ

на тему:

“Шизофренія. Маніакально-депресивні психози”

 ПЛАН

Вступ

1. Поняття шизофренії

2. Хто може захворіти на шизофренію

3. Симптоми

4. Патогенез

5. Прогноз, соціальна адаптація, діагноз

6. Клінічні форми шизофренії

7. Труднощі діагностики, поширення, діагноз

8. Лікування шизофренії

Використана література

 Вступ

В усьому світі на шизофренію хворіє близько 1% населення. Це захворювання частіше, ніж інші, призводить до інвалідизації.

На жаль, термін "шизофренія" давно став образливим словом. Можна почути - шизофренічні вчинки чиновників, шизофренічний вислів тощо. . . Коли необхідно принизити за повною програмою, застосовують психіатричний термін. При цьому ті, хто його використовує у такий спосіб, мають дуже непевне уявлення про те, що таке шизофренія. Не дивно, що в Японії цю хворобу навіть почали інакше називати.

 1. Поняття шизофренії

Шизофренія (греч. shiz?розколюю + phren? серце, душа; розум, розум) — психіатричний діагноз, який описує психічний розлад, що характеризується погіршенням сприйняття навколишньої дійсності і значною соціальною дизфункцією.

Симптоми шизофренії поділяються на позитивні (додаткові ознаки, відсутні в нормальної людини) і негативні ( зменшення чи відсутність ознак, що є в нормі). Відповідно до сучасних наукових уявлень жоден з нижчеперелічених симптомів не є обов'язковим при шизофренії, однак визначені їх сполучення, описані в Міжнародній Класифікації Хвороб (МКХ-10), с високим ступенем вірогідності дозволяють діагностувати цей психічній розлад

Насправді хворий на шизофренію - це зовсім не маніяк і не монстр, який вчиняє агресивні дії і є абсолютно не передбачуваним у своїх злочинах, як стверджують міфологізовані уявлення суспільства.

Фактично шизофренія - це хронічне душевне захворювання, в основі якого лежать розщеплення думок, почуттів і дії людини. Внаслідок цього з'являються різні психічні розлади.

Образно можна сказати, що хворий на шизофренію у реальності живе та діє, як уві сні. Його думки рухаються в одному напрямку, почуття - в іншому, дії - ще в іншому - як Лебідь, Рак і Щука у відомій байці Крилова. При цьому вони ніяк не пересікаються. У шизофренічному процесі страждають воля і мотивація. Людина стає пасивною, байдужою, млявою, безініціативною, замкнутою.

Вона втрачає інтерес до власного життя та життя своїх близьких, - це ті нормальні якості, яких особистість позбувається. Натомість у неї з'являються якості, яких у нормі не має бути, - марення, голоси, галюцинації. . . У момент загострення хвороби можуть з'являтися додаткові розлади.

 2. Хто може захворіти на шизофренію

Загалом, шизофренія є лише одним із багатьох психозів. Ніхто нині не може назвати прямих причин виникнення цього захворювання, свою роль одночасно мають зіграти багато компонентів - генетична схильність, зокрема виховання, травмувальні обставини життя, особливості особистості.

Спадкова схильність до шизофренії - вже доведений факт, однак навіть у двох батьків-шизофреніків (що буває дуже рідко) кожна четверта дитина буде здоровою. Багато хворих на цю недугу переконані, що в їхньому роду ніколи не було випадків захворювання на шизофренію. Це не завжди відповідає дійсності. Просто в нашій культурі є традиція приховувати такі "ганебні" моменти. Багато предків померли зовсім молодими через суспільні катаклізми - революції, війни, голод, хвороби. Бажано знати свій родовід, і не міфологізований, а справжній. Це дає змогу розв'язати багато проблем

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи