Шизофренія

переживань, збільшується ступінь небезпеки хворого для самого себе та оточуючих.

Необхідними є постійний і регулярний контроль спеціалістів і суворе дотримання рекомендацій лікаря.

Розвиток шизофренічного процесу призводить до втрати попередніх соціальних станів, зниження психічної активності, порушення поведінки. Тому дуже важливо реабілітаційними шляхами, які направлені на оздоровлення мікросоціального оточення, заволікти хворого до трудової діяльності.

Вважається, що третина хворих на шизофренію видужують, у третьої частини спостерігається погіршання стану, і у решти покращення стану.

Важлива роль у поверненні хворих на шизофренію до повноцінного життя приділяється соціально –трудовій реабілітації. У загальній системі організації психіатричної допомоги передбачені різні форми лікувально- трудової реабілітації і соціального впливу на хворих шизофренією.

Серед хворих шизофренією близько 50 % не мають інвалідності і працюють в умовах звичайних підприємств.. інші переважно інваліди 2 і рідше 1 і 3 груп. Хворі, що мають 3 групу інвалідності, працюють в спеціалізованих цехах, а хворі 2 групи – у лікувально – трудових майстернях при психоневрологічних диспансерах. Підбір видів праці для хворого проводиться лікарем – психіатром з обліком його психічного стану та колишньої професійної підготовки. При неможливості займатися колишньою роботою хворий може пройти професійне навчання й опанувати новою спеціальністю.

 

 

1 2