Шолом-Алейхем

1913 року здоров’я Шолома-Алейхема знову дуже підупало; він жив під наглядом лікарів у різних країнах Європи та в США.

13 травня 1916 року Шолома-Алейхема не стало. Поховали його на Бруклінському цвинтарі. В останню дорогу письменника провели понад 300 тисяч шанувальників його таланту.

За своє життя Шолом-Алейхем написав десять романів, двадцять п'єс, сотні повістей та оповідань, багато статей. Твори письменника перекладені на десятки мов світу. Перше зібрання творів Шолом-Алейхема у чотирьох томах вийшло в світ у 1903 році.

Через творчість Шолома-Алейхема, як нитка, проходить тема “маленької людини”. І не дивно, адже час ХІХ, ХХ століття – це епоха реалізму, який, на відміну від романтизму, переносив героїв і події у звичайні обставини, показуючи просту, звичайну людину. Так і виникла тема “маленької людини”. Маленька людина – це людина, на перший погляд жалюгідна, слабка духом, сіра, досить непомітна для загального світу, живе, нібито ні на крапельку на нього не впливаючи, словом, – звичайний собі дядько чи тітка, хлопчик чи дівчинка. З іншого боку, термін “маленька людина” часто застосовують до образів підприємців, спекулянтів, біржовиків і пихатих багатіїв. Вслухайтесь у ці слова, маленька людина. Мало хто погодився б, щоб до нього застосували цей термін. В більшості випадків, коли ми чуємо, що про когось кажуть – “маленька людина”, ми почуваємо себе більшими, а значить – великими! Навіть не здогадуючись, що цілком можливо говорять саме про нас.

Ось наприклад А. Чехов у своєму творі “Товстий і тонкий” показує тонкість душі чоловіка, який готовий принизити себе перед іншою людиною, навіть другом, тільки тому, що той досягає певного місця на ієрархічній драбині суспільства. Цей бідний попав під сильний вплив обставин, примітивно обмежив свій світогляд, перетворившись на справді маленьку людину, у очах своїх, а зрештою і у очах друга. .

 Ще з дитинства Шолом-Алейхем захоплювався Гоголем і його твором “Мертві Душі”. Шолом-Алейхем продовжує лінію Гоголя в бичуванні банальності, дрібних пристрастей, від яких стає “скучно жити на світі”. Оповідання про сварку двох містечкових жителів “Два шалахмонеса” швидко нагадує повість про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем. Шолом-Алейхему також дуже притаманна гумористична гіперболізація Гоголя.  

Маленька людина, але велика душа. . .

У своїй повісті “Хлопчик Мотл” представляє перед читачами зовсім інше поняття маленької людини. Мотл – маленька людинка, думка якої по великому рахунку нікого особливо не цікавить, здається, кому потрібне його існування, і так багато проблем. . Але не зважаючи на ніякі несприятливі умови життя, в маленькій, нічим не примітній душі Мотла народжується “свій” особливий світ, в якому інші не відіграють такого надзвичайного значення. На кожну подію Мотл, маленька людина, має свою думку, своє рішення. Можливо, воно може виглядати дивним, обмеженим чи цілком егоїстичним, як наприклад “я сирота-мені добре”, але, зрештою, чи кожна велика людина так гарно розбирається в собі? Інколи мені здається, що краще бути маленькою людиною, але з порядком у душі, ніж великою, яка не може кінець думок з початком з’єднати!!

Також схожий приклад “Маленької людини ” можна знайти у творі “Тев’є Молочар. Тев’є − трудівник,

1 2 3 4 5

Схожі роботи