Шпори інформатика та методика викладання інформатики

то ефективність принципу буде низькою.

2. Принцип програми, що зберігається в пам'яті ЕОМ. Згідно з цим принципом, сформульованим Дж. фон Нейманом, команди програми подаються, як і дані, у вигляді чисел й обробляються так само, як і числа. Це прискорює процес їх виконання.

3. Універсальність алгоритмів при розв'язанні задач на ЕОМ.

Алгоритм — це система формальних правил, які чітко й однозначно визначають процес виконання заданої роботи.

Набір операцій, виконуваних універсальною ЕОМ, є достатнім для запису будь-якого алгоритму, що реалізує чисельні методи розв'язання математичної задачі, В теорії алгоритмів доводиться, що універсальність відносно обчислювальних алгоритмів є універсальністю відносно цифрової інформації взагалі. Отже, ЕОМ, що реалізує чисельні методи обчислень, є універсальним перетворювачем інформації.

На підставі цих принципів можна стверджувати, що сучасна ЕОМ — це технічний пристрій, який після введення в пам'ять початкових даних у вигляді цифрових кодів і програми їх оброблення, вираженої також цифровими кодами, здатний автоматично здійснити обчислювальний алгоритм, заданий програмою обчислень, і видати готові результати розв'язання задач.

Реальна структура ЕОМ значно складніша, ніж розглянута вище. У сучасних персональних комп'ютерах (ПК) все частіше здійснюється відхід від традиційної архітектури фон Неймана. Однак багато в чому структура ЕОМ і принципи її побудови та функціонування зберігаються.

Комп’ютер – це будь-який пристрій для автоматичної обробки інформації. У наш час усі комп’ютери є електронними, але перший був механічним. Його проект створив у 1833 р. англійський математик Чарльз Беббідж. Усе життя Беббідж присвятив тому, щоб побудувати свою аналітичну машину. Він не зміг це зробити і помер у бідності

Але якщо у наш час за допомогою дуже точних механічних станків виготовити деталі машини Беббіджа та зібрати її, то машина буде працювати.

Перший електронний комп’ютер створено у США в Пенсильванському університеті в 1946 р. Ця ЕОМ називалась ENIAC (Electronic Numerical Integrator And Calculator): важила 30 тонн, містила 18000 електронних ламп, виконувала 5000 операцій в секунду. ENIAC та усі інші ЕОМ, в яких використовувались електронні лампи – це ЕОМ першого покоління (1940…1955 рр. ).
У 1955 р. з’явилось друге покоління ЕОМ. Замість електронних ламп у них використовувались напівпровідники – транзистори (винайдені у 1948 р. ). ЕОМ стали менші за розміром, їм потрібно було менше електроенергії, а їх швидкість досягла декількох десятків операцій в секунду. В цей самий час стали використовувати мови програмування.
З 1959 р. електронна промисловість стала виробляти інтегральні схеми (невеликі кристали напівпровідників, які містять декілька тисяч транзисторів). ЕОМ на інтегральних схемах – ЕОМ третього покоління з великою пам’яттю і високою (до декількох мільйонів операцій в секунду) швидкістю.
На початку 70-х років з’явились ЕОМ четвертого покоління, основним елементом яких був мікропроцесор Intel–4004  та інші великі інтегральні схеми (ВІС або чіпи). ВІС – напівпровідниковий кристал з декількома сотнями тисяч транзисторів.
Мікропроцесор – це інтегральна схема, аналогічна за своїми функціями центральному процесору великої ЕОМ. Intel–4004  обробляв одночасно тільки 4 біти інформації, але в 1973 р. фірма Intel випустила 8 бітовий мікропроцесор Intel-8008, а в 1974 р. – його вдосконалену версію Intel-8080, на основі якого в 1974 р. з’явився перший комерційно розповсюджуваний комп’ютер Altair-8080 (виконував

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні