Штрафні й оперативно-господарські санкції

План

1. Штрафні санкції: поняття, ознаки та правове регулювання.  

2. Оперативно-господарські санкції: визначення, види, підстави і порядок застосування  

Список використаної літератури.  


1. Штрафні санкції: поняття, ознаки та правове регулювання

Визначення, розмір і порядок застосування штрафних санк­цій регламентуються ст. 230—234 ГКУ.

Відповідно до ст. 230 ГКУ штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний спла­тити в разі порушення ним правил здійснення господарської ді­яльності, невиконання або неналежного виконання господар­ського зобов’язання.

Розмір штрафних санкцій

Законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначе­ний розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сто­рін забороняється. Якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення по­в’язане з виконанням державного контракту, або виконання зо­бов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету Укра­їни чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосо­вуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

• за порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектнос­ті) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20 % вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

• за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня в розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допу­щено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій та­кож за інші порушення окремих видів господарських зобов’я­зань.

Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санк­ції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьо­му розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотко­вому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відно­шенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його вико­нання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, по­слуг).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов’язання спір може бути вирішений у судовому порядку за заявою заінтересо­ваної сторони відповідно до вимог ГКУ.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встано­влюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ста­вкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньо­господарських відносинах за порушення зобов’язань, визнача­ється відповідним суб’єктом господарювання — господарською організацією (ст. 231 ГКУ).

У ст. 232 ГКУ встановлюється порядок застосування штраф­них санкцій.

Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов’язан­ня встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.

Законом або договором можуть передбачатися такі випадки:

• коли допускається стягнення тільки штрафних санкцій;

• коли збитки можуть бути стягнуті в повній сумі понад штрафні

санкції;

• коли за вибором кредитора можуть

1 2 3