Штучний інтелект

Зміст

 

1 Підходи і напрямки

1. 1 Підходи до розуміння проблеми

1. 1. 1 Непопулярні підходи

1. 2 Підходи до вивчення

1. 3 Напрямки досліджень

2 Моделі мозку

2. 1 Теоретичні положення

2. 2 Практична реалізація

3 Проблематика моделювання

4 Історія і сучасний стан справ

4. 1 Історія

4. 2 Сучасний стан справ

5 Застосування і перспективи розвитку

5. 1 Застосування ШІ

5. 2 Перспективи ШІ

6 Зв'язок з іншими науками

6. 1 Філософські питання

6. 2 Чи може машина мислити?

6. 2. 1 Що вважати інтелектом?

6. 2. 2 Наука про знання

6. 2. 3 Етичні проблеми створення штучного розуму

Література
«Шту?чний інтеле?кт»
(англ. Artificial intelligence, AI) — розділ інформатики, що займається формалізацією задач, які нагадують задачі, виконувані людиною. При цьому в більшості випадків наперед невідомий алгоритм розв’язання задачі. Точного визначення цієї науки не існує, так як в філософії не розв’язане питання про природу і статус людського інтелекту. Немає і точного критерію досягнення комп’ютером «розумності», хоча перед штучним інтелектом було запропоновано ряд гіпотез, наприклад, Тест Тюринга або гіпотеза Ньюела-Саймона

На цей час є багато підходів як до розуміння задач ШІ, так і до створення інтелектуальних систем.

Одна з класифікацій виділяє два підходи до розробки ШІ:

  • нисхідний, семіотичний — створення символьних систем, моделюючих високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мова, емоції, творчість і т. д. ;
  • висхідний, біологічний — вивчення нейронних мереж і еволюційні обчислення, моделюючі інтелектуальну поведінку на основі більш менших «не інтелектуальних» елементів.

Ця наука пов’язана з психологією, нейрофізіологією, трансгуманізмом та іншими. Як і всі комп’ютерні науки, вона використовує математичний аппарат. Особливе значення для неї мають філософія і робототехніка. Штучний інтелект — дуже молода область досліджень, початок якої відбувся в 1956 році. Її історичний шлях нагадує синусоїду, кожен «зліт» якої ініціювався якою небуть новою ідеєю. На сьогодні її розвиток знаходиться на «спаді», поступаючись застосуванню уже досягнутих результатів в інших областях науки, промисловості, бізнесі і навіть повсякденному житті.

Підходи і напрямки

Підходи до розуміння проблеми

Єдиної відповіді на питання чим займається штучний інтелект (ШІ), не існує. Майже кожен автор, котрий пише книгу про ШІ, відштовхується від якогось визначення, розглядаючи в його світлі досягнення цієї науки. Зазвичай ці визначення зводяться до наступних:

  • ШІ вивчає методи розв’язання задач, які потребують людського розуміння. Грубо кажучи мова іде про те, щоб навчити ШІ розв’язувати тести інтелекту. Це передбачає розвитки способів розв’язання задач по аналогії, методів дедукції та індукції, накопичення базових знань і вміння їх використовувати.
  • ШІ вивчає методи розв’язання задач, для яких не існує способів розв’язання або вони не коректні (через обмеження в часі, пам’яті і т. п. ). Завдяки такому визначенню інтелектуальні алгоритми часто використовуються для розв’язання NP-повних задач, наприклад, задачі комівояжера.
  • ШІ займається моделюванням людської вищої нервової діяльності.
  • ШІ — це системи, які можуть оперувати з знаннями, а найголовніше — навчатися. В першу чергу мова ведеться про те, щоби визнати клас експертних систем (назва походить від того, що вони спроможні замінити «на посту» людей-експертів) інтелектуальними системами.
  • Останній підхід, що почав розвиватися з 1990-х років, називається агентно-орієнтованим підходом. Даний підхід акцентує увагу на тих методах
1 2 3 4 5 6 7