Штучний інтелект

не могла не привернути уваги філософів. З появою перших інтелектуальних систем були зачеплені фундаментальні питання про людину і знання, а інколи і влаштування світу. З одної сторони, вони нерозривно пов'язані з цією наукою, а з іншої - вносять в неї деякий хаос. Серед дослідників ШІ до цих пір не існує якої-небудь домінуючої точки зору на критерії інтелектуальності, систематизацію вирішуваних цілей і задач, нема навіть строгого визначення науки.

Чи може машина мислити?

Найбільш гарячі суперечки у філософії штучного інтелекту викликає питання можливості мислення творення людських рук. Питання «Чи може машина мислити?», яке підштовхнуло дослідників до створення науки про моделювання людського розуму, був поставлений Аланом Тьюрінгом у 1950 р. Дві основних точки зору на це питання носять назви гіпотез сильного і слабкого штучного інтелекту.

Термін «Сильний штучний інтелект» ввів Джон Сьорль, його ж словами підхід і характеризується:

Більше того, така програма буде не тільки моделлю розуму; вона в буквальному розумінні слова сама і буде розумом, в тому ж розумінні, в якому людський розум - це розум. . [5]

З іншого боку, прихильники слабкого ШІ надають перевагу розгляду програми лише як інструмент, який озволяє вирішувати ті чи інші задачі, які не потребують повного спектру людських пізнавальних здібностей.

В своєму мисленному експерименті «Китайская комната», Джон Сьорль показує, що походження теста Тьюринга не являється критерієм наявності істиного процесу мислення.

Мислення є процесом опрацювання інформації, яка знаходиться в памяті: аналіз, синтез і самопрограмування.

Аналогічну позицію займає і Роджер Пенроуз, який в своїй книзі «Новий розум короля» аргументує неможливість отримання процесу мислення на основі формальних систем[6].

Що вважати інтелектом?

Існують різні точки зору на це запитання. Аналітичний підхід допускає аналіз вищої нервової діяльності людини до нижчої, неподільного рівня (функція вищої нервової діяльності, елементрана реакція на зовнішні подразники (стимули), збудження синапсів сукупності зв'язаних функцією нейронів) і подальше відтворення цих функцій.

Деякі спеціалісти за інтелект приймають здатність раціонального, мотивованого вибору, в умовах недостатку інформації. Тобто інтелектуальною просто рахується та програма діяльності (не обов'язково реалізована на сучасних ЕОМ), яка зможе вибрати із визначеної множини альтернатив, наприклад, куди іти у випадку «наліво підеш. . . », «направо підеш. . . », «прямо підеш. . . ».

Наука про знання

також, з проблемами штучного інтелекту тісно пов'язана епістемологія - наука про знання в рамках філософії. Філософи, які займаються даною проблематикою, вирішують питання, подібні до тих, які вирішуються інженерами ШІ про те, як краще представити і використати знання і інформацію.


Література

 

  1. Стюарт Рассел, Питер Норвиг {{{заголовок}}}. — ISBN 0-13-790395-2
  2. Обсуждение AIMA AIMA_1 — AIMA_21 (Книга имеет свой портал, со многими полезными ресурсами)
  3. Алекс Дж
    Шампандар {{{заголовок}}}. — ISBN 1-59273-004-3
  4. Об интеллекте. Джеф Хокинс Обсуждение

 

: 12. ?Gfn??p?"Times New Roman","serif"'>

 

19 Чернявский И. Указ. соч. // Дуэль. - 2002. - № 30(275). - 23 июля.

20 Пыльцын А. В. Указ. соч. // http://stalinism. narod. ru/shtrafbt. htm

21 Рубцов /О. Указ. соч. // http://stalinism. narod. ru/shtrafbt. htm

22 Россия и СССР в войнах XX века: Статистическое исследование. - С. 441.

23 Чуприн К. Миф о конармейской тачанке // Независимое военное обозрение. — 2003. -№ 14 (329). -

1 2 3 4 5 6 7