Штукатурні та облицювальні роботи

молотка роблять зарубки, відповідні довжинам частин цеглини (див. рис. 2, а. . . в). Лінію обрубування цеглини відзначають лезом молотка (див. рис. 2, г). Потім роблять насічку ударом молотка спочатку по ложку однієї сторони, потім по ложку іншої сторони (див. рис. 2, д) і, нарешті, сильним ударом перерубують цеглину по відміченій лінії (див. рис. 2, е). При рубці цеглини удар молотка направляють перпендикулярно ложку, інакше обрубаний торець буде косим (див. рис. 2, ж).

Мал. 2. Прийоми рубки цеглини:

а — відмірювання довжини трьохчетвертини, б — зарубка на ручці молотка, в — перевірка довжини частин цеглини, г — відмітка лінії вирубування трьохчетвертини лезом молотка, д — насічка ударом, направленим перпендикулярно цеглині, е — рубка молотком-киркою, ж — неправильний прийом рубки, з — вирубування кельмою упоперек ложки, и — рубка уподовж ложки

Якщо цеглину треба розколоти вздовж, то спочатку завдають легких ударів по чотирьох його площинам (див. рис. 2, и), а потім сильними і короткими ударами по лінії обрубування на торці розколюють його на необхідні частини.

Цеглину рубають і ребром кельми, як показано на рис. 2, з.

Загальні правила кладки стін. Кладку з цеглини починають із закріплення кутових і проміжних порядовок (див. рис. 3). Їх встановлюють по периметру стін і вивіряють по схилу і рівню або нівеліру так, щоб зарубки для кожного ряду на всіх порядовках знаходилися в одній горизонтальній площині. Порядовки розташовують на рогах, в місцях перетину і примикання стін, а також на прямих ділянках стін на відстані 10

. . 12 м одна від одної. Потім до порядовкам кріплять шнур-причалку. При кладці зовнішніх верст шнур-причалку натягують для кожного ряду на рівні верху ряду, що укладається, з відступом від вертикальної площини кладки на 3. . . 4 мм.

Для контролю якості кладки після закріплення і вивіряння порядовок по ним викладають маяки у вигляді убіжної штраби, розташовуючи їх на рогах і на межах ділянок, що зводяться, і по ним далі ведуть кладку. Причалювання у маяків укріплюють причальною скобою (рис. 4,а), гострий кінець якої вставляють в шов кладки, а до тупого, довшому кінцю, що спирається на маякову цеглину, прив'язують причалювання. Вільну частину шнура намотують на ручку скоби. Поворотом скоби в нове положення (на рис. 4, би показано пунктиром) отримують лінію натягнення причалювання для наступного ряду. Щоб причалювання не провисало між маяками, під шнур підкладають інвентарний маяк (рис. 40) або дерев'яна цеглина (рис. 4, 0), товщина якої відповідає висоті ряду кладки. Маяки розміщують через 4. . . г м з виступом за вертикальну площину стіни на 3. . . 4 мм. Шнур-прічалку можна також прив'язувати за цвяхи, що закріплюються в швах кладки (рис. 5).

Після того, як встановлені порядовки, викладені маяки і натягнуті причалювання, процес кладки на кожному робочому місці виконують в такій послідовності: розкладають цеглу на стіні, розстилають розчин під зовнішню версту і укладають зовнішню версту. Подальші операції залежать від способу кладки, порядного, ступінчастого або змішаного.

При кладці дотримують наступні загальні правила. Стіни і простінки виконують по єдиній системі перев'язки швів — багаторядністю або однорядною (ланцюговою). Для кладки стовпів, вузьких простінків (шириною до

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні