Штукатурні та облицювальні роботи

який показує, наскільки карниз буде виступати із площини стіни. Розміри карниза вибирають залежно від висоти і площі приміщення. Карнизи більших розмірів виконують у великих громадських приміщеннях, менших — у житлових.

До початку роботи слід виготовити шаблон (див. рис.  18), профіль якого відповідав би прийнятим розмірам карниза і його рисунку.

Після цього на стіни і стелю відповідно до розмірів шаблона прибивають напрямні рейки завтовшки 4—5 см, по яких пересуватиметься шаблон. Рейки навішують по всьому периметру приміщення. Рейки, закріплені на стелі, у кутах приміщення повинні «обриватися», щоб можна було вільно завести за них або вийняти шаблон. Нижні рейки до навішування підрізають і з'єднують «на вус». Горизонтальність рейок перевіряють рівнем.

Попередньо між рейками заводять шаблон і намічають на горизонтальній дошці місце для прибивання полозка. Після закріплення полозка шаблон протягують уздовж усієї ділянки і перевіряють, чи вільно він пересувається по рейках. Переконавшись в тому, що рейки закріплені правильно, приступають до витягування карниза.

Внутрішні карнизи виконують з вапняно-гіпсового розчину. Розчин наносять на поверхню за кілька разів тонкими шарами. Після накидання кожного шару розчину шаблон протягують зліва направо оббитим жерстю боком уперед (рис.  24). При наступному накиданні розчину стежать за тим, щоб він заповнив усі западини в карнизі. Шаблон пересувають доти, поки карниз не відповідатиме потрібному профілю.

Через 10—15 хв

після затужавіння розчину карниз змочують водою і знову декілька разів протягують шаблон рухом зліва направо, сильно натискуючи на нього. Ця операція називається протягуванням «на здир». При цьому знімається верхній шар розчину, що утворився внаслідок збільшення його об'єму під час тужавіння гіпсу. Після цієї операції між профільною дошкою і карнизом повинен створитися проміжок в 2—3 мм для накривного шару.

Мал. 24. Витягування внутрішнього карниза шаблоном

Після цього рейки і шаблон очищають від розчину, в якому був пісок, і промивають, на карниз накидають тонкий шар рідкого жирного гіпсового розчину без піску і згладжують його, рухаючи шаблон справа наліво доти, поки карниз не відповідатиме потрібному профілю. Витягнувши карниз, обережно знімають рейки, а пошкоджені місця замазують розчином.

Звичайним шаблоном не можна утворити профіль карниза в кутах, тому цю ділянку треба виконувати вручну. З цією метою в кути накидають розчин і після того, як він почне твердішати, обробляють спеціальною лінійкою, торці якої оббиті жерстю (див. рис.  18, г), відрізачкою та вузькою плоскою і галтельною терками. Спочатку вздовж витягнутого профілю карниза пересувають лінійку і зрізують нею зайвий розчин у кутах. Діставши чорновий контур карниза, його опоряджують зазначеними вище інструментами, домагаючись утворення профілю, який би відповідав профілю карниза, виконаного шаблоном.

Карниз краще витягувати кутовим шаблоном (див. рис.  18, б), щоб не обробляти його вручну в кутах. Під час роботи з кутовим шаблоном напрямні рейки прибивають на одному рівні відразу на двох суміжних стінах. Якщо рейки закріпити правильно, то під час виконання карниза він дійде до кута і в подальшому не потрібно буде виконувати додаткові роботи, підправляючи профіль карниза ручними інструментами. Послідовність операцій і техніка виконання карниза кутовим шаблоном така сама, як і звичайним.  

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні