Службові частини мови

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

Спільними ознаками всіх службових частин мови є те, що вони:

  • не називають предметів, ознак, дій, кількості і не мають, отже, лексичного значення;
  • не мають властивих повнозначним (самостійним) частинам мови морфологічних ознак;
  • не змінюють своєї форми;
  • не бувають членами речення.

До службових частин мови належать прийменник, сполучник і частка.

 

ПРИЙМЕННИК

Прийменник — незмінна службова частина мови, що, виражаючи залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні і в реченні, вказує на:

  • об'єкт дії — повідомити (про що?) про концерт, подарунок (для кого?) для сестри; напрямок — поїздка (куди?) на курорт; місце — зустрітися (де?) біля клубу; причину — замовк (із якої причини?) від несподіванки;
  • мету — зібратися (для чого? ) на нараду тощо.

Прийменник членом речення не буває, але разом із самостійною частиною мови входить до складу члена речення.

Один і той же прийменник може виражати різні відношення. Порівняйте:

вийшов за двері (напрямок) — стояв за дверима (місце);

купив за гривню (об'єкт) – повернувся за годину (час);

переступив через поріг (об'єкт дії) – прийшов через тиждень (час) — помилився через неуважність (причина).

Одне й те саме значення може бути виражене за допомогою різних прийменників, причому відмінкові форми можуть бути й однаковими (майданчик біля школи майданчик коло школи), і різними (майданчик при школі).

Прийменники можуть змінювати значення словосполучення на протилежне:

читати (коли?) до вечері читати (коли?) після вечері;

почепити (де?) над картиною почепити (де?) під картиною.

Це дає підставу говорити про синонімічність та антонімічність деяких прийменників.

НЕПОХІДНІ Й ПОХІДНІ ПРИЙМЕННИКИ

До непохідних належать прийменники, спосіб творення яких визначити неможливо: до, за, на, під та ін. Похідними є прийменники, утворені:

  • способом складання непохідних прийменників: з-під, із-за, понад, з-поміж;
  • способом переходу з інших частин мови: кругом (хати), близько (полудня), назустріч(виборам), під час, у зв'язку з, згідно з.

У деяких сполученнях слів, до яких входить іменник із непохідним прийменником, іменник втрачає своє предметне значення, і тоді все сполучення слів виконує роль похідного прийменника: з метою перевірки (порівняйте: для перевірки),у напрямку лісу (до лісу), в силу обставин (через обставини). Така ж втрата семантики дієприслівника спричиняє утворення похідних прийменників починаючи з, незважаючи на.

УЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ

Деякі прийменники мають варіанти: о — об, у — в, з — зі — із, над — наді тощо. Здебільшого їхнє вживання мотивується критерієм милозвучності (о — перед приголосним: о другій; об — перед голосним: об одинадцятій; з — перед словом, що починається голосним звуком: з озера; із — між словами, перше з яких закінчується, а друге починається приголосним звуком: поговорив із приятелем; зі — коли перше слово

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні