Службові частини мови

є членами речення.

Окремі частки мають варіанти: би-б, же-ж, що функціонують за законами милозвучності мови: пішов би пішла б, згадай же згадали ж і под.

ГРУПИ ЧАСТОК ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Часток у мові досить багато, і виконувані ними функції дуже різноманітні. Це зумовлює труднощі класифікації, наслідком яких є те, що в різних наукових працях і навчальних посібниках групи часток вказані не однаково.

У шкільному підручнику наведено поділ на З групи — формотворчі, заперечні і модальні.

Формотворчі утворюють дієслівні форми умовного (Якби мені черевики, то пішла б я на музики. — Шевченко) та наказового (Хай зозулі віщують літа. — Ткач) способів.

Заперечні частки — не, ні, ані:

Ні, я зовсім іще не заповнив золотої анкети життя (Сосюра).

Модальні вживаються для оформлення певних типів речень, для надання певних смислових відтінків окремим словам, для вираження ставлення мовця до висловленого змісту. Серед них виділяють:

  • питальнічи, хіба, невже:
  • Чи совам зборкати орла? (Рильський).
  • Невже задарма стільки сердець горіло до тебе найсвятішою любов'ю? (Франко).
  • окличніяк, що за, що то за:
  • Що то за сон був! (Гончар).
  • Як хотів би я враз обійняти всю красу молодої землі! (Д. Міщенко).
  • вказівні — ось, от, он, ген, це, оце, то, ото:
  • Оце і вся моя кімната (Тичина).
  • Ось липа кучерява розкинула намет (Н. Забіла).
  • стверджувальнітак, еге, авжеж, атож:
  • Так, я буду крізь сльози сміятись (Леся Українка)
  • підсилювальніже (ж), аж, адже, і, навіть, та й, таки:
  • Плаче так гірко, аж здригається вся. (Тесленко).
  • Голос криниці чого ж ти замовк? (Л. Костенко).
  • видільнітільки, лише (лиш,), хоча (хоч):
  • Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка).
  • Здобувати хоч синам, як не собі кращу долю в боротьбі (Франко).
  • обмежувальнімайже, чи не, трохи не, мало не:
  • Густа трава була мені майже по коліна (Грінченко).
  • Цвинтар заріс черешником та зіллям трохи, не в пояс (Марко Вовчок).
  • спонукальнігоді, ну, нумо, бодай, бо, но:
  • Нумо до праці, брати! (Грінченко).
  • Бодай тії вороги покопали до ноги! (І. Нечуй-Левицький).
  • означальнісаме, якраз, точно, дійсно:
  • А дочка саме хліб з печі виймає (Грінченко).
  • Концерт почався точно о дев'ятій.
  • власне модальні, що виражають упевненість, сумнів, припущення — мабуть, навряд, нібито:
  • На щуку хтось бумагу в суд подав, що нібито вона такеє виробляла. . . (Глібов).

Примітка

У багатьох працях виділяються ще словотворчі частки, за допомогою яких утворюються неозначені та заперечні займенники (будь-який, хтось, абищо) та подібні до них прислівники (де-небудь, хтозна-коли, ніяк). Але у складі цих слів вони виступають префіксами і суфіксами.

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні