Службові частини мови
Більшість часток пишуться окремо від слів, до яких вони відносяться.
Частки бо, но, то, таки пишуться через дефіс, якщо стоять безпосередньо після слова, до якого належать, в інших випадках вони також пишуться окремо. Порівняйте:
Завдяки наполегливим тренуванням команда досягла-таки помітних успіхів. — Завдяки наполегливим тренуванням команда таки досягла успіхів.
У частках, що складаються з двох слів, ці слова пишуться окремо одне від одного: що за, навряд чи, трохи не, ще й, чи не тощо.
У сумнівних випадках (наприклад, егеж, якраз, невже) доцільно вдатися до прийому заміни синонімом — частками так, саме, хіба. Якщо така заміна можлива, то слово слід писати разом. Порівняйте:
Тоді якраз (саме) починалися жнива. — Ми почули, як раз щось сильно стукнуло, а вдруге дещо тихіше.
ЧАСТКИ, СПІВЗВУЧНІ З ІНШИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ
Чимало часток, які звучанням збігаються з іншими частинами мови: і — зі сполучником сурядності; як, хоч, чи, мов, наче, немов, неначе, мовби — зі сполучниками підрядності; точно, справді, рівно — із прислівниками; саме — із займенником (але з наголосом на другому складі). Тому завжди треба з'ясовувати, яку роль у реченні відіграє слово, застосовувати визначення частин мови. Наприклад у реченні: Тільки і дишемо було, як наїде гостей (Марко Вовчок) і нічого не з'єднує, а лише підсилює наступне слово. Тому це не сполучник, а частка
НЕ І НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ
Не і ні — найчастіше вживані частки. Вони можуть уживатися з різними частинами мови. Написання цих часток регулюється низкою правил.
Не пишеться разом, якщо;
- слово будь-якої частини мови без не не вживається: немовля, неозорий, нехтувати, ненароком;
- коли не надає слову протилежного значення, яке може бути виражене іншим словом, без не: недруг (ворог), недалекий (близький), невиразно (туманно).
У цих випадках не є префіксом або частиною кореня.
Не пишеться окремо, якщо:
- у реченні є протиставлення, заперечення: Не далекі краї його приваблювали, а можливість учитися. То не ясний сокіл квилить-проквиляє (Народна творчість).
- слово (іменник, прикметник, прислівник)
- виступає в реченні присудком і не стосується
- відсутнього дієслова-зв'язки: Він мені не (є) друг; Ставок не (є) глибокий, але купатись у ньому можна. У таких реченнях не — заперечна частка.
Ні пишеться разом, якщо:
- слово без ні не вживається: нікчемний, нісенітниця, нівроку;
- входить до інших слів як словотвірний
- префікс: ніхто, ніякий, ніде.
Ні пишеться окремо, якщо:
- є заперечною часткою: Не лишилось ні клаптика незасіяної землі;
- є повторюваним єднальним сполучником із заперечним значенням: Не буде у думах моїх ні мук, ні страждань, ні плачу (Рильський). Не хоче він ні пить, ні їсти і все у мрії порина (Сосюра).
Інші правила стосуються окремих частин мови і їхніх форм — займенників, дієслів, дієприкметників, прислівників.