СПІЛЬНА ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА І ПОЛІТИКА БЕЗПЕКИ

взаємодії та подання гуманітарної допомоги, що є тими іншими напрямками політики співтовариства, де Єврокомісія відіграє головну роль. Президент Єврокомісії бере участь у засіданнях Європейської Ради. Єврокомісія, як і країни-члени та Верховний представник, може направляти до Ради будь-яку пропозицію стосовно зовнішньої політики або політики безпеки, але в даному випадку її право на ініціативу не є ексклюзивним, як у випадку з іншими напрямками політики співтовариства.

Держави-члени Європейського Союзу

Країни-члени взяли на себе зобов'язання активно підтримувати спільну зовнішню політику і політику безпеки в дусі взаємної підтримки, розуміння та солідарності. Кожна країна-член може направляти в Раду свої пропозиції стосовно Спільної зовнішньої політики і політики безпеки. Країни-члени взяли на себе зобов'язання стосовно того, що їхня національна політика відповідатиме спільним позиціям. Відтак їхні закордонні дипломатичні служби мають співпрацювати задля забезпечення узгодженості, дотримання спільних позицій та здійснення спільних дій. Секретаріат Ради, Єврокомісія і столиці країн-членів постійно зв'язані захищеною системою комунікацій, яка дозволяє обмінюватися повідомленнями та проводити консультації. Країни, що є кандидатами на вступ в організацію, також з'єднані із секретаріатом Ради захищеною комп'ютерною мережею.

Спеціальні представники

Договір дозволяє Раді у зв'язку з окремими політичними питаннями призначати спеціальних представників з відповідними мандатами. Такі представники несуть відповідальність за втілення в життя Спільної зовнішньої політики і політики безпеки безпосередньо перед Верховним представником.

Інструменти Спільної зовнішньої політики і політики безпеки

Згідно з договором для втілення Спільної зовнішньої політики і політики безпеки у життя запроваджується декілька інструментів: спільні позиції, рішення та укладення міжнародних угод

Декларації та контакти з третіми країнами теж залишаються важливими дипломатичними інструментами Спільної зовнішньої політики і політики безпеки (використовуються також і певні специфічні інструменти діяльності).

 Спільні стратегії

Рішення стосовно спільних стратегій приймаються Європейською Радою згідно з рекомендаціями Ради Європейського Союзу в тих сферах, де країни-члени мають важливі інтереси. У рамках кожної стратегії визначається її мета, термін застосування та ті ресурси, що їх мають надати Європейський Союз і країни-члени. Рада приймає такі стратегії за допомогою ухвалення спільних дій та позицій кваліфікованою більшістю голосів (у воєнних та оборонних питаннях рішення приймаються тільки одноголосно).

На сьогодні Рада затвердила три спільні стратегії: стосовно Росії, України та Середземноморського регіону.

Спільні позиції

Рада може затвердити спільні позиції, які визначають підхід Союзу до окремих географічних або тематичних питань (до третьої країни, наприклад, або до міжнародної конференції). Країни-члени мають гарантувати, що їхні національні політики буде узгоджено зі спільними позиціями.

Спільні дії

Рада приймає рішення про спільні дії в певних ситуаціях, коли події вимагають оперативного реагування. У рамках кожної дії визначається її мета, обсяг, заходи, що мають бути вжиті, а також умови здійснення та (за необхідності) термін дії.

Рішення

У контексті Спільної зовнішньої політики і політики безпеки Рада може приймати рішення, які, як і рішення про спільні позиції та спільні дії, є для країн-членів обов'язковими.

Укладання міжнародних угод

Якщо потрібна угода між країною, країнами або міжнародною організацією в сфері Спільної зовнішньої політики і політики безпеки, Рада може доручити головуючій країні розпочати процес переговорів. Рішення про укладання угоди за поданням головуючої країни приймаються Радою одноголосно.

Декларації

Декларації

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні