Сценарій свята - Козацькому роду нема переводу

Козацькому роду нема переводу  

Вступна частина 

Сьогодні – День Збройних Сил України. Ще зовсім недавно – у лютому – ми мали змогу вітати своїх лицарів; А тепер ми маємо можливість зробити це сьогодні, тому що це свято змінило свою дату. А нові дати, явища і події, завжди не відразу оволодівають серцями, і свідомістю людей в усій своїй повноті.

Та наш народ отримав нагоду мати свої, національні, Збройні Сили. І стоять ці Збройні Сили вдень і вночі на сторожі мирного розквіту Української держави, добре усвідомлюючи, що надто велику ціну заплатили, ми за; щастя жити без війни. Але сь­огодні почуваються, іменинниками не тільки ті, хто перебуває у рядах Збройних Сил України. Мабуть, багато хто і з вас прийде служити в армію. Та й усім нам не байдужі злободенні проблеми армійського. життя, бойового навчання, виховання, побуту сол­датів і офіцерів українського війська. Саме тому Донь Збройних Сил України стає святом не тільки військових, а й усього народу

Дорогі друзі! Прийміть найщиріші вітання з наго­ди, цього свята! Від мого імені, від імені цих чарівних панночок, від імені усіх присутніх!!!

Із давніх часів наш народ умів захищати свою землю. Його сини — воїни — демонстрували зразки муж­ності, звитяги на полях битв із ворогами, Невмиру­щою славою покрили, свої знамена козацькі полки Запорізької Січі у визвольній боротьбі під проводом Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Семена Наливайка…, і не вина українських воїнів, у тому, що до­водилося століттями їм проливати кров за інтереси поневолювачів. Але й у таких умовах рони проявля­ли мужність, звершували подвиги, якими захоплю­вався і продовжує дивуватись світ!

І недарма я згадала сьогодні козаків Запорізької Січі. Саме вам належить продовжувати їх справу, множити їх подвиги. І нам всім дуже хочеться бачити вас справжніми козаками.

А якими ж були ті справжні козаки?

«Справжній запорожець завжди дивився якось похмуро, спідлоба, сторонніх зустрічав спочатку неп­ривітно, вельми неохоче відповідав на питання, але згодом помаленьку лагіднішав, обличчя його під час розмови поступово веселішало, живі проникливі очі засвічувалися вогнем, і вся його постать дихала мужністю, молодецтвом, заразливою веселістю й неповторним гумором».

У внутрішніх якостях козаків помітна суміш чес­нот і вад: жорстокі, дикі, підступні, нещадні до своїх ворогів, запорізькі козаки були добрими друзями, вірними товаришами, справжніми братами один одному, надійними соратниками своїх сусідів; хижі, нестримні на руку, вони зневажали всіляке право чу­жої власності на землі і, водночас, у себе навіть зви­чайну крадіжку вважали страшним кримінальним злочином.

Світлий, бік характеру запорізьких козаків — це їх добродушність, безкорисливість, щедрість, схильність до щирої дружби, висока любов до осо­бистої свободи, глибока повага до старих і заслуже­них воїнів і, взагалі, до всіх «військових ступенів», простота, поміркованість і винахідливість у домашньому побуті, в скруті, у безвихідних випадках чи при фізичній недузі.

До сторонніх людей запорізькі козаки завжди бу­ли гостинними і привітними, чесними навіть із воро­гами православної віри. На війні козак відзначався розумом, хитрістю, вражав ворога великою відвагою, дивовижним терпінням і здатністю терпіти найгірші нестатки й жах смерті.

Про хоробрість запорізьких козаків нічого й гово­рити! Великі вони були вояки, страшні! Але у себе, на Січі,

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні