Сильнодіючі отруйні речовини
ПЛАН
Речовини з переважно задушливою дією. . 3
Речовини з переважно загальноотруйною дією. . 5
Речовини, яким притаманна задушлива та загальнотоксична дія. 7
Речовини, які впливають на генерацію, проведення та передавання нервового імпульсу 10
Речовини, яким притаманна задушлива та нейротропна дія. 11
Використана література: 14
Речовини з переважно задушливою дією
До цієї групи відносять речовини, для яких головним об'єктом дії в організмі є дихальні шляхи. Хоча через отруєння розвиваються суттєві порушення функцій інших органів і систем, смерть постраждалих в основному пов'язана з гострим порушенням зовнішнього дихання, а в основі патогенезу лежить розвиток гострого токсичного набряку легень та гіпоксичної гіпоксії.
В промисловості, у багатьох її технологіях широко використовують як вихідні продукти для синтезу хімічні сполуки, які відносяться до класичних отрут задушливої дії. Ці речовини (хлорпікрин, фосген) добре знайомі з курсу військової токсикології. Хлор відноситься до сильнодіючих токсичних речовин, запаси якого на об'єктах народного господарства особливо великі. Так, на водоочисній станції великого міста може знаходитись більше 10 т цієї речовини. При руйнуванні такого об'єкту формується вогнище хімічного ураження, де кількість отруєних може перевищити декілька тисяч.
Хлор (Сl2) - це газ жовто-зеленого кольору з різким запахом, важчий за повітря у 2,5 рази. Конденсується в рідину при температурі -34о С, температура затвердіння -101,3о С. Розчинюється у воді та деяких органічних розчинниках, добре адсорбується активованим вугіллям.
Знаходить широке застосування через інтенсивну окислювальну дію (відбілювач, дезинсекційний і дезинфікуючий засіб). Транспортується в рідкому стані.
Нещасні випадки найчастіше пов'язані з розгерметизацією резервуарів або газопроводів. Може вільно виділятися при реакції отримання хлорного вапна.
При випаровуванні у повітрі створює з парами води туман, який складається з молекул соляної кислоти і хлору
Швидкодіюча речовина, створює нестійке вогнище ураження. Агрегатний стан у вогнищі - газоподібний, інколи - крапельно-рідкий. Заражена хмара розповсюджується в низинах, нижніх поверхах споруд.
До організму хлор потрапляє через органи дихання і слизові оболонки. Володіє вираженою подразнюючою і припікаючою дією на шкіру і очі, а також резорбтивною дією. У розвитку інтоксикації (особливо в початковій стадії) велику роль відіграють рефлекторні впливи внаслідок подразнення інтерорецепторів слизових оболонок дихальних шляхів. Уражаюча токсодоза 0,6 мг хв. /л, смертельна токсодоза 6,0 мг•хв. /л.
Подразнююча дія хлору виявляється при концентрації 0,01 г/м3, а вдихання хлору у високих концентраціях протягом 10-15 хв. може призвести до розвитку хімічного опіку легень. Вдихання парів у концентрації 0,1 г/м3 небезпечне для життя. При інгалаціях хлору в дуже високих концентраціях причиною смерті, протягом декількох хвилин, можуть стати шоковий стан, який спричинений хімічним опіком, ураження дихального та судинно-рухового центрів або рефлекторна зупинка дихання та спазм голосової щілини.
Менш вивченими, але також надзвичайно небезпечними є речовини із слабкою припікаючою дією. Це хлорид фосфору, хлорид сірки, метилізоціанат. Вдихання парів хлориду фосфору протягом декількох хвилин у концентрації 0,08-0,15 г/м3 призводить до гострого отруєння.
У розвитку інтоксикації СДОР з переважно задушливою дією виділяють 5 періодів: початковий, прихований, токсичного набряку легень, регресії і віддалених наслідків.
Початковий період особливо виражений при отруєнні речовинами, які володіють припікаючою дією.
При дії отрут у невеликих концентраціях симптоми інтоксикації розвиваються після прихованого періоду, тривалість якого залежить від багатьох факторів і може складати від 1 до 24, а інколи до 48 годин.
Основні прояви