Сімейна модель соціалізації особистості в сучасних умовах

Сімейна модель соціалізації особистості в сучасних умовах

Питання соціалізації молодого покоління, впливу на цей процес соціальної дійсності перебувають у фокусі уваги науковців, які досліджують різні питання людинознавчої галузі [1; 2; 3].

Серед відомих на сьогодні дослідницьких стратегій цього процесу все більшого поширення набуває та, що спрямовується не на створення загальної теорії, а обирає об’єктом дослідження окремі її моделі - статеворольову, сімейну, економічну, політичну, професійну, етнічну, релігійну тощо. Означені моделі вибудовуються на основі вивчення теоретико-емпіричних умов і закономірностей формування нового типу особистості в результаті залучення до тієї чи тієї інституції суспільства, яка висуває специфічні вимоги до характеристик індивіда, зокрема тих, що пов’язані з адаптацією до нової ситуації життєдіяльності.

З огляду на це, доцільним і актуальним є дослідження впливу сімейного мікросередовища – сімейної моделі – на соціальний розвиток дитини.

У сім’ї дитина народжується, засвоює першооснови певних соціальних ролей, відповідних правових і моральних норм та цінностей; за допомогою батьків маленька людина задовольняє потреби в їжі, любові, захищеності, побуті, спілкуванні тощо. На її розвиток справляє вплив вся домашня атмосфера, характер взаємин між батьками, їхнє ставлення до інших людей, різних подій, явищ, вчинків.

Як структурна соціальна одиниця сім’я віддзеркалює загальний стан суспільства, суперечності й наслідки процесів, що відбуваються у ньому. Сучасне українське суспільство фахівці характеризують як суспільство перехідного періоду з властивими йому духовними орієнтирами, нормами й цінностями, які є надто неоднозначними й суперечливими. Йому притаманна криза старої ідеології, відмова від усталених цінностей; на зміну колишній гомогенній культурі приходить значна кількість співмірних культурно-ціннісних світів, різноманітних ціннісних систем.

Як засвідчили проведені дослідження, у загальному вимірі сучасної України набувають досить чіткого розмежування й становлення сім’ї з високими матеріальними прибутками, середнім та низьким рівнями забезпеченості

Однак матеріальний достаток не є визначальним фактором у типології сімей щодо виховного впливу на розвиток дитини. На кожному з означених рівнів існують сім’ї із авторитарним, ліберальним та демократичним стилем міжособистісних взаємин, що відповідно впливає на зміст і методи сімейного виховання.

Ведучи мову про суперечності, які мають вплив на виховання дітей, не можна не зважати й на таку, як суперечність між природною потребою дитини бути захищеною та коханою і дійсним станом батьківського ставлення. До одного з важливих чинників, які породжують цю проблему, треба віднести ті кризові явища, які продовжують свій поступ в Україні, зачіпаючи не тільки інститут сім’ї у цілому, а й позначаючись на вихованні дітей, яке ніби то автоматично випадає «з поля зору» батьків. Особливе занепокоєння викликають сім’ї, де панує негативний внутрішньосімейний мікроклімат. Дисгармонія взаємин подружжя, зневажливе ставлення один до одного, постійна дратівливість дорослих породжують у дітей душевний розлад, ведуть до формування замкненості, відчуженості, гальмують нормальний розвиток особистості дитини. Дослідженнями доведено, що у подружжя, якому притаманні нервовість, неврівноваженість, діти, як правило, також характеризуються підвищеною роздратованістю, схильністю до істеричних вибухів, непослідовних дій і вчинків. І справа не тільки у спадковості, а значною мірою в тій атмосфері, яка панує в сім’ї і поступово закріплюється в психіці дитини. Практика свідчить, що 70-75 відсотків неповнолітніх правопорушників виховувалися в неблагополучних сім’ях. Кожна п’ята дитина,

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні