Синоніми в українській мові

однокласників, враження того не буде, як від фразеологізму-синоніма — чугуївська верста. Це вже всім зрозуміло, Рідне, слобожанське.

Щоб уникнути в реченні нанизування великої кількості дієслів, у мові часто використовують синонімічні дієприкметникові й дієприслівникові звороти замість підрядних речень. Наприклад: Шумлять навколо школи дерева, які зовсім не­давно посадили учні, вгинаються від поривів вітру і схиляють додолу віття. — Шумлять навколо школи дерева, зовсім недавно посаджені учнями, вгинаючись від поривів вітру і схиляючи додолу віття.

А чого варті отакі синоніми, властиві, мабуть, тільки українській мові: їсти їстоньки, спати спатоньки, потягатися потягусі.

Отож, синоніміка української мови надзвичайно багата. Сама мова гнучка в своїх зворотах і засобах, що дає можливість виражати гаму найрізноманітніших відтінків. Треба тільки прислухатись до усної народної творчості, виконува­ти заповіт видатного українського поета, чарівника слова — М. Рильського: «Частіше заглядайте у словник!»

Нині в незалежній Україні, де українська мова стала державною, її з інтере­сом вивчають мільйони людей, прагнучи оволодівати її незкінченними вислова­ми і виражальними ресурсами. А ресурси ці справді неосяжні й багатогранні.


Література 

1. Деркач П. М. Короткий словник синонімів української мови.— К., 1960.

2.  Лесин В. М., Пулинець О. С. Словник літературознавчих термінів.— К., 1971.

3. Ващенко В. С. Синонімічний словник-мінімум української мови.— Дніпро­петровськ, 1972.

4. Александрова 3. Е. Словарь синонимов русского языка.— M., 1975.

5.  Дорошенко С. І. Граматична стилістика української мови.— К., 1985.

6. Пентилюк М. І. Робота із стилістики в 8-9 класах.— К., 1989.

7.  Кордун П. Т. Збірник вправ із стилістики.— К., 1987.

1 2 3 4 5 6