Система державного соціального страхування та пенсійного забезпечення, що діє в Україні

заощаджені кошти разом із нарахованими відсотками для підтримки себе у старості. Запровадження цієї системи є дуже важливим для середньо- та високооплачуваних працівників.

Система індивідуальних пенсійних рахунків має ряд переваг:

розмір внесків визначає розмір майбутньої пенсії;

внески, що робить особа, є її власністю;

особа контролює суму накопичених грошей;

у разі значних внесків протягом трудової діяльності розмір пенсії буде більшим, аніж за солідарною системою;

система індивідуальних пенсійних рахунків сприяє створенню гнучкого ринку праці в країні;

національна економіка отримає досить значний фонд довгострокових інвестиційних проектів.

Запровадження обов’язкового державного пенсійного страхування вимагає від держави створення певного механізму, який гарантуватиме захист інтересів усіх учасників. Передбачається, що управління коштами загальнообов’язкового державного пенсійного страхування буде здійснюватися спільно державою та приватним сектором. Для інвестиційних компаній мають бути роз­роблені правила, що регламентують їх діяльність, а держава, у свою чергу, гарантує безпеку зберігання коштів шляхом контролю за діяльністю таких приватних компаній.

Третій рівень — система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень із метою отри­мання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.

Таким страхуванням можуть займатися недержавні пенсійні фонди, банки, страхові компанії та інші фінансові інститути.

Недержавне пенсійне забезпечення ґрунтуватиметься на використанні двох типів пенсійного забезпечення:

Професійних пенсійних схем, за якими буде здійснюватися пенсійне забезпечення тільки тих громадян, що перебувають у трудових відносинах із певним роботодавцем.

Загальних пенсійних схем — пенсійне забезпечення будь-яких категорій громадян.

Запровадження недержавного пенсійного забезпечення регулюється Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та відповідними нормативно-правовими актами з пенсійного забезпечення.

Розвиток системи недержавних пенсійних фондів є вигідним як для держави, так і для населення. Зрозуміло, що крім вирішення такого важливого соціального завдання, як додаткове недержавне пенсійне забезпечення громадян, недержавні пенсійні фон­ди також матимуть змогу здійснювати регулярні капіталовкла­дення в національну економіку.

Використана література

  1. Бурджалов Ф.  Э. Современная социальная политика: между планом и рынком: Учеб. пособие. — М. : Гардарика, 1996. — 272 с.
  2. Быков С.  В. Социальная политика государства: Учеб. пособие. — Хабаровск, 1997.
  3. Введення в соціальну роботу: Навч. посіб. / Т. В. Семигіна, І. М. Грига, О. С. Шевчук. — К. : Фенікс, 2001. — 288с.
  4. Дідківська Л
     І. , Головко Л.  С. Державне регулювання економіки. — К. : Знання-Прес, 2002. — 214 с.
  5. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування та пенсійне забезпечення: у цифрах і фактах. — К. : Міністерство праці та соціальної політики України; Пенсійний фонд України, 2002. — 45 с.
  6. Іванова О.  Л. Соціальна політика: теоретичні аспекти. — К. : Академія, 2003. — 107 с.
  7. Мельник А.  Ф. Державне регулювання економіки. — К. : Знання, 1994. — 358 с.
  8. Михальченко М.  І. Україна як нова історична реальність: запасний гравець Європи. — Дрогобич: ВФ “Відродження”, 2004. — 488 с.
  9. Скуратівський В.  А. , Палій О.  М. Основи соціальної політики. —  К. , 2002. — 199 с.

10. Спікер П. Соціальна

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні