Складне синтаксичне ціле

— пізніше), називні речення, сполучники (а, але, адже та ін. ), частки (же, навіть), вставне слово навпаки тощо.

 

Прочитайте. Назвіть мовні засоби міжфразового зв'язку.  

 

УКРАЇНСЬКИЙ МОЦАРТ

1758 року до Придворного хору у Петербурзі зараховано «камер-співаком» семирічного хлопчину з українського міста Глухова. У чарівний світ музики прийшов тоді її майбутній класик Дмитро Степанович Бортнянський. Юний співак одразу привернув увагу красивим м'яким і водночас сильним дискантом. В одинадцять літ він співає головну жіночу, а через три роки головну чоловічу партію в опері «Альцеста».

 В Італію він приїхав шістнадцятилітнім хлопцем удосконалюватися в музиці і співі. А на батьківщину повернувся зрілим композитором, автором трьох опер, кількох ораторій. Петербург обдаровує Бортнянського званням композитора Придворного хору. А далі. . . міняються часи, змінюються царі, а Бортнянський до останніх своїх днів залишається на чолі музичного життя столиці.

Композиторська спадщина Дмитра Бортнянського багата й різноманітна за жанрами. Передовсім то — шість опер, хорові культові твори, концертні увертюри, камерні ансамблі, сонати, п'єси для фортепіано, романси і навіть музика для військових оркестрів. В усьому тому розмаїтті нерідко звучать мотиви українських народних пісень.

Біографи Д. Бортнянського слушно називають його українським Моцартом. Бо він і справді є яскравою зіркою у світовій музичній культурі. (За Н. Руденко. )

 

На основі текстів «Маестро з Глухова» і «Український Моцарт» складіть висловлювання на тему «Знамениті глухівчани».

 

Прочитайте подані вислови. Доберіть з них ті, які ви зможете конкретизувати, додавши власні міркування, спостереження.

І. Ніяка причина не вибачає неввічливості. (Т. Шевченко. )

2. Ви споглядаєте зірку з двох причин: тому, що вона блищить, і тому, що вона незбагненна

Але поряд з вами — сяйво ще ніжніше і таємниця ще глибша — жінка. (В. Гюго. )

3. Щоб розпізнати людину, треба її полюбити. (Л. Фейєрбах. )

4. Усміхнись над своїми прикрощами і гіркота їх зникне. Усміхнись над своїм супротивником — зникне його озлоблення. Усміхнись і над своїм озлобленням — зникне і воно. (Я. Райніс. )

 

Напишіть невеликий письмовий твір-роздум на одне з висловлювань.

Прочитайте. Які запитання виникають при ознайомленні з текстом? Про що ми можемо здогадатися, хоч про це в тексті не розповідається? Назвіть інші тексти, що близькі за тематикою до поданого.

 

ВИДАТНИЙ МУЗИКАНТ

Діячі української культури добре знають ім'я Кошиця, яке відоме усьому світові. Але широкому загалу це ім'я маловідоме.

Народився Олександр Кошиць у 1875 році в сім'ї священика села Ромашки Канівського повіту на Київщині. Змалку перебував під впливом народної музики: знала багато пісень мати, співала вся родина. Закінчив Київську духовну семінарію і академію, працював учителем, викладачем співів різних навчальних закладів Києва, керував хором студентів Київського університету, пропагував твори Лисенка, Стеценка, Леонтовича, Демуцького, Концерти колективів Кошиця з народними піснями, веснянками, колядками під час шевченківських днів перетворювалися на свята української

музичної культури.

Композиторська діяльність митця пов'язана з театром Миколи Садовського. Він створює музику до п'єс «Зачароване коло», «Козак старого Млина», до спектаклю «Вій».

1919 року О. Кошицю було запропоновано організувати Українську капелу і поїхати за кордон. Концертні шляхи колективу з тріумфальним успіхом пролягли через Австрію, Францію, Англію, Німеччину, США. . .

Помер видатний композитор, диригент, популяризатор української пісні у Вінніпезі (Канада), куди приїхав 1941 року. До останнього подиху він мріяв повернутися додому, у золотоверхий Київ. Не судилось. Тоталітарний режим не визнавав, не шанував геніїв.

 

1 2 3 4