Слов'янські народи і мови

class="k1" style="text-align: Мовний макромасив півдня Русі X— XIII ст. , безсумнівно, мав у своєму складі менші групи з локальними особливостями мовлення, але вони чи принаймні більшість їх, напевно, не мали кардинального значення. Вони ще чекають на своє виявлення. Можливо, що рефлексація о, е в новозакритих складах залежно від їх наголошеності — ненаголошеності десь із кінця XII ст. почала відділяти поліські говори від решти говорів. У XIII ст. засвідчується 'а —> е, характерний для деяких південно-західних українських діалектів (всекъ замість всякъ — Євсевієве євангеліє 1283 р. ). Діалектну роздрібненість, ймовірно, створювали вузьколокальні інновації не так у фонетиці й граматиці, як у лексиці й словотворі.

Отже, деякі особливі риси, що характеризують мову півдня Східної Славії, виникли ще в прасхіднослов'янський період, тобто до IX ст. — гортанний h, білабіальний w та деякі інші фонетичні, а також лексичні явища, які нині визначити важко. Сукупність основних визначальних рис, що характеризують лінгвосистему півдня Русі (насамперед звукову), чітко виділяється вже в XI—XII чи на початку XIII ст. Цю лінгвосистему, не беручи до уваги можливості існування окремого давньоруського — давньосхіднослов'янського етносу, є всі підстави називати давньою руськоукраїнською (українськоруською) мовою. Академік Ю. Шевельов говори VI—VII ст. , у яких припускаються елементи, що нині характеризують українську мову, називає протоукраїнською мовою, а відповідні діалекти від IX до кінця XIV ст. — староукраїнською 30.

Примітки, використана література: 

1Гамкрелидзе Т. В. , Иванов В. В. Индоевропейский язык и индоевропейцы: Реконструкция и историко-топологический анализ праязыка и протокультуры. — Тбилиси, 1984, т. 1, с. 398—399, 415.

2 Журавлев В, К. Славянские языки // Сравнительно-историческое изучение языков разных семей / Современное состояние проблемы. — Москва, 1981, с. 64.

3Німчук В. Дніпро-Славута // Давньоруська ономастична спадщина в східнослов'янських мовах. — К. , 1986, с. 10; Німчук В. Старожитнє ім'я Дніпра // Наука і культура. Україна. — 1990. — Вип. 24, с. 198—201,

4Гамкрелидзе Т. В. , Иванов В. В

Вказ. праця, т. 2, с. 894.

5Мейе А. Общеславянский язык. — Москва, 1951, с. 7; Журавлев В. К. Вказ праця. — С. 64.

6 Журавлев В. К. Вказ. праця. — С. 64.

7Филин Ф. П. Происхождение русского, украинского и белорусского языков / Историко-диалектологический очерк. — Л. , 1972. — С. 29.

8Журавлев В. К. Вказ. праця. — С. 82; Мельничук А. С. Основные направления типологических исследований// Историческая типология славянских языков. — К. , 1986. — С. 20—21.

9Филин Ф. П. Бказ. праця, с. 26—29.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні