Соціальна робота з людьми, що мають функціональні обмеження

з функціональними обмеженнями”, “дітей, які знаходяться в особливо складних і надзвичайних умовах”, “дітей з особливими потребами в розвитку”. Таке неоднозначне визначення характеризує різні аспекти і підходи до вирішення проблем навчання, виховання, лікування, соціального захисту і реабілітації дітей-інвалідів не тільки в Україні, але й в усьому світі.

Вперше рух за гуманізацію термінології щодо людей з вадами фізичного та розумового розвитку почала Міжнародна організація інвалідів, створена у 1980 – 1981 рр., щоб привернути увагу до проблем інвалідів у всьому світі. Нині організація має свої представництва у 110 країнах. За її ініціативи розроблено соціальну модель інвалідності, в контексті якої визначено поняття “порушення” й “інвалідність”. Порушення – це функціональне обмеження індивіда, що спричинене фізичними, інтелектуальними чи сенсорними вадами. Інвалідність – втрата або обмеження можливості вести нормальне життя у суспільстві щодо реалізації рівних прав внаслідок фізичних чи соціальних бар'’рів.

Досьогодні в Україні немає єдиного терміна стосовно осіб, котрі мають фізичні та психічні відхилення у здоров’ї, які показано у таблиці 5 Додатку.

У засобах масової інформації та у спеціальній літературі вживаються паралельно різні поняття:

  • Інвалід;
  • Особи з обмеженими функціональними можливостями;
  • Люди з обмеженою дієздатністю;
  • Люди з особливими потребами;
  • Особи з вадами розвитку.

У законодавчих документах України, як правило, домінують терміни “інвалід” та “інвалідність”.

Інвалід – особа, яка має порушення здоров’я зі стійкими розладами функцій організму, обумовлене захворюванням, наслідками травми чи дефектами, що призводять до обмеженої життєдіяльності та зумовлюють необхідність соціального захисту (Таблиця 1).

Таблиця 1

Типологія інвалідності

Класифікаційна ознака

Групи інвалідності

Види порушення здоровя

Причина інвалідності

Інваліди з дитинства

ДЦП, сліпота, глухота, розумова відсталість, вроджені вади серця, тощо

Інваліди в результаті захворювання

Ураження вегето-судинної, ендокринної, шлунково-кишкової та інших систем організму

Інваліди праці

Обмеження життєдіяльності внаслідок професійних захворювань чи травм на роботі

Ступінь мобільності

Мобільні

Захворювання вегето-судинної, ендокринної, видільної, нервової та інших систем організму

Маломобільні

Хворі на церебральний параліч, сліпоглухонімі, особи з ураженням кінцівок та інші

Нерухомі

Особи з пошкодженням спинного мозку, кістково-м’язевої системи

 

Інвалідність – це обмеження в можливостях, спричинене фізичними, психічними, сенсорними, соціальними, культурними, законодавчими та іншими бар’єрами, які не дозволяють людині бути інтегрованою в суспільство і брати участь в житті сім’ї та держави на тих умовах, що й інші члени суспільства.

Існує багато класифікацій відхилень у здоров’ї та розвитку. Однією з найбільш поширених є британська трьохзіркова шкала обмежених можливостей:

1*) Недуга – втрата чи аномалія психічних або фізіологічних функцій, елементів анатомічної структури, що утруднює певну діяльність;

2*) Обмежена можливість – втрата здатності (внаслідок наявності дефекту) виконувати певну діяльність у межах того, що вважається нормою

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні