Соціальна робота з людьми, що мають функціональні обмеження
Вперше рух за гуманізацію термінології щодо людей з вадами фізичного та розумового розвитку почала Міжнародна організація інвалідів, створена у 1980 – 1981 рр., щоб привернути увагу до проблем інвалідів у всьому світі. Нині організація має свої представництва у 110 країнах. За її ініціативи розроблено соціальну модель інвалідності, в контексті якої визначено поняття “порушення” й “інвалідність”. Порушення – це функціональне обмеження індивіда, що спричинене фізичними, інтелектуальними чи сенсорними вадами. Інвалідність – втрата або обмеження можливості вести нормальне життя у суспільстві щодо реалізації рівних прав внаслідок фізичних чи соціальних бар'’рів.
Досьогодні в Україні немає єдиного терміна стосовно осіб, котрі мають фізичні та психічні відхилення у здоров’ї, які показано у таблиці 5 Додатку.
У засобах масової інформації та у спеціальній літературі вживаються паралельно різні поняття:
- Інвалід;
- Особи з обмеженими функціональними можливостями;
- Люди з обмеженою дієздатністю;
- Люди з особливими потребами;
- Особи з вадами розвитку.
У законодавчих документах України, як правило, домінують терміни “інвалід” та “інвалідність”.
Інвалід – особа, яка має порушення здоров’я зі стійкими розладами функцій організму, обумовлене захворюванням, наслідками травми чи дефектами, що призводять до обмеженої життєдіяльності та зумовлюють необхідність соціального захисту (Таблиця 1).
Таблиця 1
Типологія інвалідності
Класифікаційна ознака | Групи інвалідності | Види порушення здоров’я |
Причина інвалідності | Інваліди з дитинства | ДЦП, сліпота, глухота, розумова відсталість, вроджені вади серця, тощо |
Інваліди в результаті захворювання | Ураження вегето-судинної, ендокринної, шлунково-кишкової та інших систем організму | |
Інваліди праці | Обмеження життєдіяльності внаслідок професійних захворювань чи травм на роботі | |
Ступінь мобільності | Мобільні | Захворювання вегето-судинної, ендокринної, видільної, нервової та інших систем організму |
Маломобільні | Хворі на церебральний параліч, сліпоглухонімі, особи з ураженням кінцівок та інші | |
Нерухомі | Особи з пошкодженням спинного мозку, кістково-м’язевої системи |
Інвалідність – це обмеження в можливостях, спричинене фізичними, психічними, сенсорними, соціальними, культурними, законодавчими та іншими бар’єрами, які не дозволяють людині бути інтегрованою в суспільство і брати участь в житті сім’ї та держави на тих умовах, що й інші члени суспільства.
Існує багато класифікацій відхилень у здоров’ї та розвитку. Однією з найбільш поширених є британська трьохзіркова шкала обмежених можливостей:
1*) Недуга – втрата чи аномалія психічних або фізіологічних функцій, елементів анатомічної структури, що утруднює певну діяльність;
2*) Обмежена можливість – втрата здатності (внаслідок наявності дефекту) виконувати певну діяльність у межах того, що вважається нормою