Соціальний захист безробітних
План
- Безробіття як соціальне явище.
- Соціально-економічні аспекти безробіття в Україні.
- Законодавство про працю, зайнятість та соціальний захист безробітних.
- Системи соціального страхування на випадок безробіття
1. Безробіття як соціальне явище.
У сфері зайнятості існує таке явище як безробіття. Явище безробіття не минуло і Україну, і ми його помічаємо в сьогоднішній день, бачачи безробітну молодь, бідних людей, зростання злочинності та економічний спад в цілому.
На різних етапах розвитку людського суспільства ефективність робочої сили була різною. Первісному суспільству була притаманна повна зайнятість всього працездатного населення общини і одночасне перенаселення окремих територій; звідси постійна боротьба племен за територію. При рабовласницькому ладі була присутня повна зайнятість усіх рабів і відносне перенаселення вільних громадян, частина яких ставала колоністами або воїнами, а їхня основна функція полягала у поповненні армії рабів. В умовах формування суспільства, на індустріальному етапі його розвитку, при пануванні ринкових відносин виникло нове соціально-економічне явище - армія безробітних.
На сьогодні рівень зайнятості трудових ресурсів України досягає 72%, або майже 23 млн. осіб. Нижче цього середнього рівня зайнятість трудових ресурсів в Автономній Республіці Крим, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Одеській та Чернівецькій областях. Найвищий рівень зайнятості трудових ресурсів характерний для Київської, Сумської, Полтавської, Кіровоградської та Чернігівської областей
Рівень безробіття є досить диференційованим для окремих регіонів України. Нині найвищий рівень зареєстрованого безробіття характерний для західних областей республіки - Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської. Найнижчі показники рівня безробіття склалися в Одеській області, м. Києві та Севастополі.
Враховуючи демографічну ситуацію, яка склалася в різних регіонах України, можна передбачити, що при нинішньому рівні створення нових робочих місць у західних областях і природному прирості населення рівень безробіття в майбутньому набуде в цьому регіоні ще більшої гостроти.
Впровадження ринкових механізмів господарювання вимагає від держави, регіональних органів управління завчасної розробки та реалізації соціальних гарантій у сфері зайнятості населення працездатного віку. Тим більше, що значна частина населення зараз перебуває в умовах вимушеної неповної зайнятості. Лише чисельність працівників в режимі неповного робочого тижня (дня) перевищує 2 млн. осіб.
Впровадження ринкових реформ повинно мати чітке узгодження з розробленням загальнодержавними та місцевими органами влади запобіжних заходів щодо зайнятості населення.
Безробітними вважаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до відповідної роботи. У разі неможливості надати відповідну роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.
Не всі громадяни можуть бути визнані безробітними, серед них: особи віком до 16 років за винятком тих, які працювали і були звільнені у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи і організації або скороченням чисельності