Соціальне сирітство в Україні

Зміст

Вступ

Розділ І. Діти позбавлені батьківського піклування – актуальна проблема сучасного суспільства.

1. 1. Соціальне сирітство в Україні як соціальне явище.  

1. 2. Соціально-психологічні особливості розвитку дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.

Висновки до першого розділу.

Розділ ІІ. Прийомна сім’я, як одна з альтернативних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

2. 1. Прийомна сім’я, як форма сімейної опіки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

2. 2. Технології створення прийомних сімей.

2. 3. Соціальний супровід прийомних сімей та прийомних дітей.

2. 3. 1. Технологія соціального супроводу.

2. 3. 2

Завдання та форми соціального супроводу прийомних дітей.

2. 4. Особливості розвитку і поведінки прийомних дітей залежно від умов у яких вони перебували раніше.

Висновки до другого розділу.

Розділ ІІІ. Дитячий будинок сімейного типу, як сім’я і первинний колектив.

3. 1. Дитячий будинок сімейного типу – нова форма державної опіки дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

3. 2. Методи виховання у ДБСТ.

3. 3. Діти для яких створюються ДБСТ,

Висновки до третього розділу.  


ВСТУП 

Відомо, що проблема сирітства повною мірою існує в кожній країні і, безумовно, залишається проблемою будь-якого суспільства в цілому. Проте у кожному суспільстві, залежно від економічного становища та політичного устрою, соціально-економічного розвитку, традицій тощо, шляхи її вирішення (оскільки остаточно вирішити проблему сирітства нереально) різні за формою і змістом.

Одне з головних завдань будь-якого суспільства і держави – здійснення права дитини на виховання в сім’ї. Ці права дитини зафіксовані як в міжнародних документах (Конвенція ООН про права дитини, Декларація прав дитини, Всесвітня декларація про забезпечення виживання захисту і розвитку дітей та ін. ), так і в законодавчих актах кожної держави.

         Тому держава в першу чергу прикладає всі зусилля до того, щоб залишити дитину в родині й запобігти її передачі на виховання в державний заклад.

Створення оптимальних  умов для  підтримки соціально незахищених категорій дітей є одним з найважливіших завдань сьогодення, яке полягає не  в ізоляції знедолених дітей від соціуму, а  в їх інтеграції в соціум через пріоритетність  в соціальній  політиці саме сімейних форм допомоги дітям-сиротам.

За основними світовими стандартами якісний виховний вплив на дитину в умовах інтернатного закладу може справлятись, коли  в ньому  утримується  не  більше  20-30   дітей. Тільки за таких  умов можна говорити про якісну підготовку вихованців до самостійного дорослого життя.  

Аналіз ситуації стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в Україні дозволяє визнати, що виховання в державних інтернатних закладах (основна форма державної опіки) забезпечує лише певною мірою безпроблемне існування матеріальному плані. Проблема пристосування таких дітей до дорослого життя, до нового соціуму у зв’язку з кризовою ситуацією в країні значно ускладнилося: випускники державних інтернатних закладів не витримують конкуренції спочатку на ринку професійної та

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні