Соціальне сирітство в Україні

будь-де; першочерговими потребами їх є фізіологічне виживання і пошук житла;

• діти, які підтримують контакт із сім’єю, але через бідність, перенаселеність, різні види експлуатації та зловживання стосовно до них проводять більшу частину дня, а інколи і ночі;

• діти – вихованці інтернатів та притулків, які з різних причин втекли з них і перебувають на вулиці.

Отже, поняття «соціальне сирітство» є складовою частиною поняття «сирітство». З точки зору інтересів дитини, яка з різних причин втратила батьківське піклування, найбільш принциповим є те, що така дитина позбавлена можливості мати соціальні зв’язки з батьками або з одним із них.

Збільшення кількості дітей, які виховуються поза рідною сім’єю, загострення проблем соціального сирітства вимагають прийняття на державному рівні нагальних рішень щодо створення належних умов для їх виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення, поширення пріоритетних форм влаштування цієї категорії дітей. З цією метою розроблені «Заходи щодо поліпшення становища дітей – сиріт, та дітей, які залишилися без піклування батьків», які затверджені Наказом Президента України від 17 жовтня 1997 року № 1153 [О. Гравник. , Н. Комарова. , 2006, 16-17]

Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.

Відсутність одного або обох з батьків та батьківського піклування підтверджується відповідними документами, які є підставою для надання цим дітям матеріального забезпечення і пільг, передбачених законодавством України.

У разі передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх в цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім’ї. Жиле приміщення, яке зберігається за дітьми, може бути передано в оренду іншим громадянам на строк до повернення дітей із зазначених закладів, від опікунів чи піклувальників, з прийомної сім’ї чи дитячого будинку сімейного типу.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які до передачі під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї не мали впорядкованого житла або вселення їх в приміщення, яке зберігалося за ними, неможливе, забезпечуються позачергово впорядкованим житлом за останнім місцем проживання в порядку, встановленому законодавством України.

Держава гарантує матеріальну допомогу на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, у дитячих будинках сімейного типу і прийомних сім’ях у порядку, встановленому законодавством України. (закон про охорону дитинства).  

Основною метою реалізації означення заходів визначено поліпшення становища дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовка до самостійного життя. У зв’язку з цим окресленості проблеми, які потребують обов’язкового вирішення:

• вдосконалення системи соціальної адаптації дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, розвиток сімейних форм для влаштування 

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні