Соціальні функції бібліотеки

приклад такого роду класифікації можна навести систему культури філософа Е. Кассірера [18, c.  206-209].  Він пропонував систематизувати знання та інші види людської діяльності на основі принципу різноманіття культурних форм, серед яких виділяв, перш за все, міф, пізнання, мова.  На його думку, світ символічний спочатку у свідомості людей.  Вони сприймають реальну дійсність, перетворюючи її в знаки, зрозумілі всім або тільки фахівцям. Книга, що складається з букв, слів, пропозицій у своїй сукупності також відображає дійсність минулого, теперішнього, майбутнього такою, якою її бачать і хочуть бачити люди.  Символи, які ми знаходимо в історичних і культурних пам'ятках, служать в якості носіїв інформації, вербальної та невербальної, за допомогою якої ми намагаємося собі уявити картину подій, що відбуваються в часі і просторі.

Заслуга Кассірера полягає в тому, що він запропонував змістовно-типологічний підхід до будови культури, в якому разом з науковим знанням самостійне значення отримали міф, релігія, мистецтво та інші форми світогляду [18, c.  206-209].  Мова йде не про рубрикації культури на самостійні типи, а про пошук органічного зв'язку між ними.  В ідеалі бібліотека повинна являти собою не просто набір книг з різних галузей знання, а цілісність культури.  Очевидно, що її каталог найтіснішим чином пов'язаний не стільки з пізнанням (якщо використовувати це слово як синонім точної інформації), скільки з освітою (якщо розуміти його спочатку, як «культурність»).  Звичайно, безпосередньо сама типологія символічних форм Кассірера не може служити основою бібліотечного каталогу, проте принцип різноманітного єдності має неминуще значення.

При аналізі принципів подання інформаційного потоку в бібліотеці можна використовувати відому тезу французького мислителя М. Фуко: «Знання є владою»

 Ораторське мистецтво, письмова культура, боже слово, сучасні системи трансляції знання і масові комунікації, так чи інакше, представляють форму влади в історії культури.  Бібліотека є місцем, де зосереджено знання, де воно підпорядковане порядку, контролю, угрупуванню. Говорячи про виникнення ідеї бібліотек, слід припустити, що вони створювалися з метою упорядкування суми накопичених знань. Тоді проблема полягає в тому, яким чином влада підпорядковує собі знання і змушує його служити власних цілей і як бібліотека контролює владу над знанням.  Знання саме по собі вже формалізовано, архівувати, стратифіковано.  Бібліотека здійснює додаткову селекцію, встановлюючи при цьому загальні межі знання, його можливості для задоволення пізнавальних чи естетичних потреб людей.

У кожній бібліотеці, незалежно від її призначення, існували певні цілі, завдання, обов'язки, правила і норми.  Зазвичай ідеологічні, ціннісні орієнтації бібліотеки виявляються вбудованими в її технологію і це змушує більш пильно проаналізувати різного роду, як зовнішні інструкції державних інститутів, так і внутрішні правила порядку.  Бібліотека, крім того, що вона є книгосховищем, культурним центром, осередком духовної спадщини, виступає як сцена політичних, соціальних, економічних, культурних перетворень.  Держава диктує їй умови існування, дає право на придбання та видачу книг, які потрібні в цілях освіти і освіти.  У бібліотеці зберігалися книги офіційні та заборонені і це розходження було частиною стратегії влади.  Одні книги потрібно і можна було читати, інші не можна було читати, зате треба було зберігати.  Система відкритого доступу, абонемента, спеціального зберігання та списання показує, як змінюється структура потреб суспільства і його цінності.  За радянських часів у відкритому доступі лежали твори класиків марксизму-ленінізму, в епоху застою - партійних і державних діячів.  Їх потрібно було читати.

Невизначеність ідеологічної та ціннісної системи в державі безпосередньо відбивається в невизначеності ранжирування книжкового потоку в бібліотеці.  Бібліотека як культурний та інформаційний центр міста найбільшою мірою виконує свою культуротворчим місію через

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні