Соціальні функції бібліотеки
Заслуга Кассірера полягає в тому, що він запропонував змістовно-типологічний підхід до будови культури, в якому разом з науковим знанням самостійне значення отримали міф, релігія, мистецтво та інші форми світогляду [18, c. 206-209]. Мова йде не про рубрикації культури на самостійні типи, а про пошук органічного зв'язку між ними. В ідеалі бібліотека повинна являти собою не просто набір книг з різних галузей знання, а цілісність культури. Очевидно, що її каталог найтіснішим чином пов'язаний не стільки з пізнанням (якщо використовувати це слово як синонім точної інформації), скільки з освітою (якщо розуміти його спочатку, як «культурність»). Звичайно, безпосередньо сама типологія символічних форм Кассірера не може служити основою бібліотечного каталогу, проте принцип різноманітного єдності має неминуще значення.
При аналізі принципів подання інформаційного потоку в бібліотеці можна використовувати відому тезу французького мислителя М. Фуко: «Знання є владою»
У кожній бібліотеці, незалежно від її призначення, існували певні цілі, завдання, обов'язки, правила і норми. Зазвичай ідеологічні, ціннісні орієнтації бібліотеки виявляються вбудованими в її технологію і це змушує більш пильно проаналізувати різного роду, як зовнішні інструкції державних інститутів, так і внутрішні правила порядку. Бібліотека, крім того, що вона є книгосховищем, культурним центром, осередком духовної спадщини, виступає як сцена політичних, соціальних, економічних, культурних перетворень. Держава диктує їй умови існування, дає право на придбання та видачу книг, які потрібні в цілях освіти і освіти. У бібліотеці зберігалися книги офіційні та заборонені і це розходження було частиною стратегії влади. Одні книги потрібно і можна було читати, інші не можна було читати, зате треба було зберігати. Система відкритого доступу, абонемента, спеціального зберігання та списання показує, як змінюється структура потреб суспільства і його цінності. За радянських часів у відкритому доступі лежали твори класиків марксизму-ленінізму, в епоху застою - партійних і державних діячів. Їх потрібно було читати.
Невизначеність ідеологічної та ціннісної системи в державі безпосередньо відбивається в невизначеності ранжирування книжкового потоку в бібліотеці. Бібліотека як культурний та інформаційний центр міста найбільшою мірою виконує свою культуротворчим місію через