Соціально-педагогічна діяльність у вищих навчальних закладах

Гуманістична парадигма сучасної освітньої ситуації, реформування освіти й виховання та розв'язання соціально-педагогічних завдань соціалізації молоді потребують гарантій з боку держави щодо забезпечення прав і можливостей особистості в новій соціальній ситуації. В умовах перехідного періоду, який супроводжується одночасною зміною суспільно-політичного і економічного устрою, порушенням процесу відтворення науково-технічних кадрів, зниженням суспільного статусу їх діяльності, відтік молоді з галузей науки і техніки, освіти і культури, зростає соціальна роль вищих закладів освіти та науки (ВНЗ).

Вищий заклад освіти та науки в Україні — освітня установа, яка має статус юридичної особи й реалізує професійні програми вищої професійної освіти. Вищі навчальні заклади створюються, реорганізуються, функціонують і ліквідуються згідно з Законом України "Про вищу освіту"(2002р. ).

Головним завданням (основою соціально-педагогічної діяльності) у вищому навчальному закладі як центрі освіти та виховання молоді є: задоволення потреб особистості в інтелектуальному, культурному й моральному розвитку; виховання осіб, які навчаються у ВНЗ у дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України; набуття вищої освіти і кваліфікації в обраній галузі професійної діяльності; задоволення потреб суспільства в кваліфікованих спеціалістах з вищою освітою й науково-педагогічних кадрах вищої кваліфікації, організація і проведення фундаментальних пошукових і прикладних наукових досліджень з проблем освіти, перепідготовка й підвищення кваліфікації викладачів і спеціалістів; підвищення освітньо-культурного рівня громадян.

Важливим напрямом діяльності держави є розробка та здійснення політики щодо молоді. У грудні 1992 року Верховною Радою України було проголошено Декларацію "Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні", де було викладено мету, завдання, принципи, головні напрями та механізми її втілення. 5 лютого 1993 року було прийнято Закон "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", який розкриває принципи, умови організаційного забезпечення, правові і політичні гарантії соціального становлення та розвитку молоді. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті (2001) - це державний документ, який визначає стратегію і основні напрями її розвитку; гарантує однаковий доступ до якісної освіти для всіх громадян України, незалежно від національності, статі, соціального походження і майнового стану, ставлення до релігії, місця проживання та стану здоров'я Однаковий доступ у вищій освіті забезпечується:

- безплатністю освіти на конкурсних засадах;

- створенням умов для одержання вищої освіти дітьми-сиротами, інвалідами;

- створенням однакових умов для здобуття вищої освіти представниками різних регіонів держави;

- створення системи навчальних закладів для забезпечення освіти дорослих відповідно до потреб особистості та ринку праці.

Закон України про вищу освіту встановлює соціальні права осіб, які навчаються у ВНЗ (стаття 53, 54,56, 57,58)

Нормативно-правові документи координують соціальну діяльність щодо захисту прав та інтересів студентів у ВНЗ. Так, завдяки документу "Умови прийому на перший курс вищих навчальних закладів України", у Харківському державному педагогічному університеті ім. . Г. С. Сковороди у 2001/2002 н. р. навчалося більше 5 тисяч студентів, на перший курс було зараховано 1200 чоловік, на заочний факультет - ще 1098 абітурієнтів, з них 221 медалістів. Пільговий контингент вступників складався з інвалідів, чорнобильців, сиріт. А нормативний документ "Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням" (1996 р. ) забезпечує студентам-випускникам права, гарантії і компенсації на працевлаштування,

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні