Соціально-педагогічна діяльність у загальноосвітніх навчальних закладах

додатках).

Крім перелічених у схемі ініціатив, можна додати такі:

- ініціювання громадських заходів з озеленення, очищення, прикрашення місць навчання, проживання, відпочинку;

- ініціювання культурних традицій району (святкування днів вулиць, спортивні змагання, конкурси майстрів району, організація громадського дозвілля тощо);

- об'єднання виховного потенціалу району, створення клубів (гуртків, університетів, кафе) для школярів (дошкільнят, випускників); батьків (дідусів, майбутніх батьків, старших братів та сестер), вихователів (шкіл, дитячих садків, клубів тощо).

Кількість і зміст ініціатив школи залежить від дітей, педагогічного колективу; від їх потреб та інтересів у самоактуалізації й самореалізації, а також від потреб мікросоціуму.

У зовнішній соціально-педагогічної діяльності школа координує свою роботу з:

  • виховними (інтернати), шкільними, позашкільними, дошкільними, культурно-дозвільними закладами району,
  • службами у справах неповнолітніх, сім'ї та молоді;
  • закладами соціального забезпечення (допомога одиноким людям похилого віку);
  • з правовими та судовими органами;
  • медичними закладами (санаторії, лікарні, де лікуються діти протягом тривалого часу);
  • громадськими, політичними, релігійними, етнічними організаціями;
  • з місцевими засобами масової інформації;
  • з місцевими органами влади тощо.

Умовою ефективної зовнішньої соціально-педагогічної діяльності школи є її досягнення у внутрішньому соціальному вихованні. Це формує її авторитет, який значно впливає на імідж школи у соціумі, на позитивне ставлення до неї і бажання співпрацювати. Наприклад, успішній презентації школи перед громадськістю району (міста) сприяє наявність атрибутики школи (гімн, герб, емблема, девіз, шкільна форма, спеціальне оформлення ділових паперів, предметів побутового вжитку, нетрадиційне оформлення шкільного інтер'єру). Створенню іміджу школи як впливового соціально-педагогічного закладу сприяй також:

  • презентація книг, науково-методичних збірників, підготовлених працівниками й випускниками школи;
  • участь школи у виставках передового шкільного досвіду, педагогічних ярмарках;
  • участь у педагогічних, науково-практичних семінарах, конференціях та громадських: районних (міських) заходах;
  • висвітлення навчально-виховної діяльності та її ефективності в засобах масової інформації, особливо з надання соціальної допомоги дітьми в районі тощо.

Отже, в цілому соціально-педагогічна діяльність школи може виглядати так (дивись малюнок).

Прикладом соціально-педагогічної роботи школи може бути внутрішньо-шкільна служба орієнтації "Ґайденс" в США (англ. -вести, керувати, спрямовувати)

В кожній школі є особлива програма роботи цієї служби, хоча вона і контролюється координатором служби округу, штату, американською асоціацією шкільних каунслерів (провідний фахівець служби).

У здійсненні програм служби, крім каунслера, який очолює службу, приймають участь вчителі-каунслери (за сумісництвом), консультанти з особливих питань, що працюють з невеликими групами (девіантні, сексуальна агресія. . . ); шкільні психологи, члени медичного персоналу, бібліотеч-но-інформаційні працівники, аташе із зв'язків із судом, каунслер з працевлаштування, класні керівники, керівники клубів, секцій, команд. Важлива роль належить вчителю-предметнику у визначенні потреб, інтересів учнів, розробці індивідуальних навчальних і виховних програм.

Діяльність "Гайденс" реалізується в трьох аспектах:

1. соціальний - вивчення особистості і керування її розвитком;

2. навчальний — допомога у виборі форм, темпу, методів, змісту навчання;

3. економічний-професійна орієнтація учнів. Структура служби складається з таких підрозділів:

- "інвентарна" - забезпечує збір інформації про

<< 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні