Соціологічна думка України
План
- Вступ
- Основні положення І. Вишневського, Г. Сковороди, І. Котляревського, М. Драгоманова, М. Котляревського, Т. Шевченка, І. Франка та інших мислителів того часу.
- Соціологія радянського періоду.
- Історичні етапи виникнення соціологічної думки України.
- Висновок.
1. Вимоги соціального пізнання в Україні сягають у княжу добу (ІХ-ХІІІ ст. ) і тісно пов’язані з буттям українського народу, формуванням української державності. Цінними джерелами протосоціологічних ідей є перші літературну твори.
„Слово о законі і благодаті” (ІХ ст. ) – першого київського митрополита Іларіона, „Повчання дітям” (ХІІ ст. ) – Володимира Мономаха, „Печерський патерик”, „Слово о полку Ігоревім” (ХІІ ст. ), „Іпатіївський літопис” (ХV ст. ), „Повість минулих літ” Нестора, „Руська правда” Ярослава Мудрого і багато інш.
2. Велике місце у розвитку соціальної думки в Україні кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. займає мислитель І. Вишенський, він прагне знайти обґрунтування вимог свободи, рівності, справедливості у сфері Духа, а потім покласти це в основу життєдіяльності, громадського життя людини і народу. Важливий вплив на становлення української суспільної думки, протосоціологічних ідей ХVІІІ ст. має теоретична спадщина великого мислителя Г. Сковороди (1722-1794 р. ). Він у своїх творах висунув основні проблеми філософського, історико-соціологічного та етичного характеру. Основне місце в його творчості займають філософсько-соціологічні твори.
Г. Сковорода висунув теорію трьох світів (мірів): перший – великий „мір”, що складається з безлічів світів, це всесвіт – макрокосмос, який немає меж. Два другі – це частини великого, малі світи
Певний внесок у розвиток пізнання, людини, суспільства, гуманітарної освіти, науки та культури зробили представники Кирило-Мефодіївського Братства, створеного наприкінці 1845 – початку 1846 рр. До Братства належали М. Костомаров, М. Гулак, Т. Шевченко, П. Куліш, В. Білозерський, О. Маркович, та інші.
У суспільно-політичних поемах члена Братства Т. Шевченка чітко виражена ідея українського державництва, самостійності, соборності, проголошується заклик до відновлення козацької традиції, українського демократизму, віра у воскресіння України та в зміну суспільного ладу.
Коло соціологічних зацікавлень українського громадсько-політичного діяча, вченого і публіциста М. П. Драгоманова (1841-1895 рр. ) – соціальна зміни, співвідношення історії і соціології, питання національності, проблеми прогресу. Соціально-політичні погляди Драгоманова знайшли своє відображення у таких творах: „Чудацькі думки про українську національну справу” (1916 р. ), „Що таке українофільство?” (1916 р. ).
Вагомим є внесок в розвиток вітчизняної соціологічної думки українського економіста і соціолога, громадського діяча, професора Київського університету М. І. Зібера (1844-1888 рр. ), який певний час перебував в еміграції в Швейцарії. Соціологічні інтереси Зібера зосереджені навколо проблем суспільства, суспільного розвитку, народонаселення, історичної соціології.
Одним з найяскравіших українських дослідників у галузі соціології був М. М. Ковалевський (1851-1916 рр. ). Важливе місце в системі соціологічних поглядів Ковалевського займає ідея прогресу як історичної неминучості. Значний внесок М. Ковалевського у розвиток історично-порівняльного методу в соціології,