Соціометричне опитування
У соціометрії поширені й дихотомічні критерії, які дають змогу більш точно з'ясувати взаємини в малій групі. Наприклад: «Кого з членів Вашої бригади Ви обрали б бригадиром (позитивна частина критерію), а кого б не обрали?» (заперечна частина критерію).
Ще один різновид соціометричних критеріїв — критерії ранжування. Вони забезпечують можливість для ранжування суб'єктом своїх стосунків з членами групи. Наприклад: «Вкажіть по порядку, з ким із членів Вашого колективу Ви хотіли б створити мале підприємство у першу чергу, у другу чергу, у третю чергу і т. д. ?»
Соціометрична процедура, за якої респондент обирає відповідно із заданим критерієм стільки осіб, скільки він вважає за необхідне, називається непараметричною. Параметрична процедура передбачає вибір із завчасно заданими кількісними обмеженнями. Наприклад, за сформульованим критерієм пропонують обрати із 8 осіб одного, двох чи трьох. Це знижує вірогідність спонтанних реакцій, непродуманих відповідей.
При соціометричному опитуванні кожному респондентові вручають соціометричну анкету (карточку) і список членів соціометричної групи
Результати опитування заносять у соціоматрицю, яка компактно подає первинну інформацію і спрощує математичне опрацювання зібраних даних.
Соціоматриця — це таблиця, у якій в рядках розміщують відповіді кожного із членів групи.
У горизонтальних рядках — хто обирає, у вертикальних — кого обирають. Кількість рядків відповідає кількості членів колективу. Ось приклад соціоматриці, заповненої результатами непараметричного соціометричного опитування групи із п'яти осіб за дихотомним критерієм («+» означає позитивний вибір; «—» — відхилення; «О» — опускання, відсутність вибору. Самовибір не передбачався, тому у відповідних клітинках проставлено «X»).
№
п/п Хто обирає Кого обирають Кількість обрань
1 2 3 4 5 + — Всього
1. Іваненко X — + + — 2 2 4
2. Петров 0 X 0 + + 2 0 2
3. Сидоренко + — X 0 + 2 1 3
4. Михайлов 0 — + X 0 1 1 2
5. Бабич + + + 0 X 3