Спільна і сумісна власність на землю

земельної ділянки. Він також відповідає перед третіми особами за зобов’язаннями, пов’язаними із спільною земельною ділянкою, і повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витратах з утримання і зберігання спільної земельної ділянки.

У разі продажу учасником належної йому частки у спільній частковій власності на земельну ділянку інші учасники мають переважне право купівлі частки відповідно до закону (ст. 88 ЗК).

Земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам.

У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки:

а) подружжя;

б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними;

в) співвласників жилого будинку.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Співвласники такої земельної ділянки мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, що їх може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом (ст. 89 ЗК).

 

Список літератури

  1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України, 28 червня 1996 року – Харків: Весна, 2007. – 48 с.
  2. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. //ВВР, 2002. –№3-4 – 27 с.     
  3. Земельне право України. : Підручник / М.В. Шульга, Г.В. Анісімова, Н.О. Багай та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
  4. Земельне право України : Підручник / за ред. О. О. Погрібного та І.І. Каракаша. – Вид. 2–е, перероб. і доп. – К. : Істина, 2009. –  600 с.
  5. Шеремет А.П. Земельне право України : Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005.– 632с.

 

1 2

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні