Сполучник - службова частина мови

проти місяця грає (Рил. ).

4. Приєднувальні: ще й, та й, також, причому, притому, навіть. Приєднувальні зв’язки вказують на деяку нерівнозначність об’єднуваних конструкцій. Друга, приєднувана, частина містить якесь додаткове повідомлення. Наприклад: Іншим стало слово, обпалене вогнем, загартоване в горнилі людських страждань, та й люди ніби стали іншими. . . (Мал. ).

5. Градаційні: не лише – а й, не тільки – а й, не стільки – скільки, не те щоб – але, хоча й – але, не тільки – але й, не лише – але й. Усі сполучники є парними, за допомогою них передаються відношення градації, тобто підсилення чи, навпаки, послаблення значення другого компонента у порівнянні з першим. Наприклад: Не тільки в малярській роботі О. Довженка міцно позначилися пильні й уперті студії його  в німецьких митців, але й в кіно він приніс із собою сталу художню культуру. . . (Баж. ).

Підрядні сполучники вказують на однобічні семантико-синтаксичні відношення між підрядною і головною частинами, акцентуючи при цьому увагу саме на відповідній функції підрядної частини. Підрядні сполучники, на відміну від сурядних, що не належать жодному з поєднуваних компонентів, розміщені у підрядній частині і при структурній зміні завжди переміщуються разом з нею. За характером вираження ними семантико-синтаксичних відношень вони поділяються на такі групи:

1. Причинові: бо, оскільки, тому що, через те що, у зв’язку з тим що, завдяки тому що. Наприклад: Всіма опанував піднесений настрій, бо ніщо сьогодні вже не загрожувало життю (Гонч. ); Поет не боїться від ворога смерті, Бо вільная пісня не може умерти (Л. Укр. ) .

2. Мети, або цільові: щоб, аби, для того щоб, з тим щоб, за тим щоб. Наприклад: Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну (Л. Укр. ); Пішла б і в неволю, аби доля прийшла (Мирн

).

3. Умовні:  якщо, як, якби, коли б, раз. Наприклад: Якби не було мрії, праця втратила б свою привабливісь (Сух. ); Як слово не поможе, то й кий не дошкулить (Нар. тв. ).

4. Допустові:  хоч, хоча, хай, нехай, незважаючи на те що, дарма що, правда. Наприклад: Дарма що сніг хрумкотить під ногами, весна своє бере (Коц. ); Не стануть святами ніколи будні, хоч як би там не мудрували трутні (Павл. ).

5. Часові:  коли, відколи, як тільки, ледве, скоро, доки, поки, з того часу як, до того як, перед тим як, після того як, перш ніж. Наприклад:  Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі (Нар. тв. ); Відколи пам’ятаю себе, я люблю вітряки, люблю посвисти їхніх крил, гудіння млинових жорен. . . (Ст. ).

6. Наслідкові: так що, аж. Наприклад:  В її серці все якось змішалось, скаламутилось, так що вона не знала, чи радіть, чи плакати (Неч. -Лев. ).

7. Порівняльні:  як, мов, мовби, немов, немовби, наче, неначе, начебто, ніби, нібито. Наприклад:  Литаври мідні й музика органна в одно злились, як води у ріці (Синг. ); Над голубими вітряками плив журавлиний караван, неначе кликав у дорогу (Сос. ).

8. Об’єктні, або з’ясувальні:  що, рідше як, ніби.  Подібні сполучники вказують

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні