Способи оброблення фінансової інформації

Способи оброблення фінансової інформації 

 Фінансовий менеджмент є невід’ємною складовою загальної системи управління підприємством. Якість та оптимальна кількість інформації, що використовується для прийняття управлінських рішень, досить помітно впливає на обсяг витрачення фінансових ресурсів, рівень прибутковості, ринкову вартість підприємства, альтернативність вибору інвестиційних проектів і наявних фінансових інструментів.

Неповна інформація не дає можливості отримати уявлення про об’єкт, що його вивчають. Надлишок інформації не дає змоги винайти єдине раціональне рішення.

Фінансова інформація повинна підлягати певному обробленню перед подачею її користувачам.

До основних способів оброблення фінансової інформації відносять:

• при горизонтальному аналізі (який дає змогу виявити відхилення статей звітності порівняння з іншим періодом), це – групування відносні величини, аналіз коефіцієнтів;

• при вертикальному аналізі (який дає змогу визначити частку окремих статей звітності в сумі), це – порівняння, середні величини, аналіз динаміки показників.

Широке використання у фінансовому аналізі знайшли групування інформації, тобто поділ загальної сукупності показників, що їх вивчають, на однорідні групи за відповідними ознаками.

Залежно від завдань аналізу використовують типологічні, структурні або факторні групування.

Типологічні групування використовують для розділення усієї сукупності первинних даних однорідні групи та класи.

Структурні групування використовують для вивчення внутрішнього складу сукупності однієї групи чи класу.

Факторні групування служать для встановлення причинно-наслідкових зв'язків між ознаками, що їх вивчають, і виявлення тих, які впливають па зміну факторів.

Практично всі форми фінансових звітів побудовані так, що групування за різноманітними ознаками становлять основу самих таблиць

Відносні величини – це показники, що характеризують повне економічне явище і відображають співвідношення між абсолютними величинами, які є ознаками цього явища. Відносні величини і використовують для характеристики рівня виконання бюджету (плану), інтенсивності змін за аналізований період тощо. Відносні показники вимірюють у коефіцієнтах, процентах, проміле, індексах, балах та складних натуральних одиницях, якщо зіставляють різнойменні показники.

Коефіцієнти – це математичне вираження зв’язку одного показника з іншим.

Коефіцієнти являються основним інструментом фінансового аналізу. Вони допомагають встановлювати зв’язки між різними цифрами в фінансових звітах. При використанні коефіцієнтів суб’єкт фінансового аналізу може не тільки оцінити поточне фінансове становище підприємства, але й передбачити кредиторів та інших осіб, які звично використовують їх для оцінки діяльності компанії.

Порівняння – найбільш ранній та найрозповсюдженіший метод фінансового аналізу. В процесі порівняння здійснюємо зіставлення двох явищ для виявлення подібності або відмінності між ними. Існує декілька форм порівняння:

- зіставлення фактичних та планових показників;

- порівняння даних поточних періодів з аналогічними періодами в минулому;

- порівняння з даними інших господарських одиниць;

- порівняння із середніми даними;

- порівняння з нормативами.

Використання методу порівняння можливе лише за дотримання певних умов, що характеризують об'єкти аналізу, а саме: використання однакових часових інтервалів, зіставлення цін, однакових методик за якими обраховані показники, тотожності структури об'єктів дослідження тощо.

Середні величини застосовують, коли необхідно видiлити загальні ознаки із сукупності,

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні