Способи підвищення інформативності тексту

style="text-align: З цієї точки зору читачі складають три групи:

1.  відповідні авторській орієнтації, тобто статусу середнього читача;

2.  що не досягли рівня знань середнього читача;

3.  читачі, тезаурус яких перевищує тезаурус автора.

Ясно, що для читачів третьої групи корисна інформація, що знаходиться в тексті, наблизиться до нуля, а інформаційна надмірність - до 100%. Друга група читачів в утрудненні сприйматиме текст, йому не вистачить фонових знань, і корисність сприйнятої інформації різко скоротиться. Для читачів першої групи інформація виявиться в міру корисної, хоча частково вона може виявитися надлишковою за рахунок "пакувального матеріалу" (термін Л. В. Щерби). Це різні ввідні фрази, мовні кліше, деякі повтори, що вводять, наприклад підсумкове повторення. Повна відсутність надлишкової інформації завжди дає негативний результат, оскільки "нерозбавлений концентрат" важко засвоїти.

Поняття надлишкової інформації звичайне застосовано до текстів науково-технічних, офіційно-ділових, учбових. Є думка, що виділити надлишкову інформацію в художньому тексті практично неможливо, оскільки тоді текст втрачає іншу свою важливу якість - художність (ср. : комікси). Прийом згортання художньої інформації можна знайти в кінорекламі, в книжковому огляді. У науковому тексті (як технічному, так і гуманітарному) - це реферування, написання анотацій, тез. Інформація офіційно-ділового тексту, наприклад тексту закону, згортанню не підлягає

Поняття надлишкової інформації і згорнутої інформації зазвичай розглядаються на рівні цілого тексту. Проте ці якості надмірності і згорненості застосовні і до окремих висловлювань, як вже було сказано, і до фрагментів тексту, в які включаються ці висловлювання, тобто на рівні мінімальних одиниць. Як правило, найбільш природним при створенні тексту виявляється прагнення скоротити словесну представленість смислових компонентів. Тому стискування двох-трьох повідомлень в одне просте речення із збереженням об'єму інформації, наприклад складної пропозиції, - це закономірне явище, особливо властиве художньому тексту. У такому разі, на рівні означаємого буде логічно розгорнута структура, а на рівні того, що означає - згорнута. Так створюється грунт для імпліцитності і експліцитності в способах передачі інформації. Отже, одну і ту ж інформацію можна дати в надлишковому словесному варіанті, розгорнуто, і більш стисло, в логічно згорнутому варіанті. У цьому і полягає дуалізм (асиметричність) мовного знаку.

При побудові тексту з урахуванням його інформаційно-прагматичних установок ці якості мовних одиниць враховуються. Словесно надлишкові фрази - це граматично і логічно розгорнуті структури, що претендують на граничну точність передаваного сенсу. Такі фрази прийнятніше в текстах офіційних, наукових, учбових. Згорнуті структури можуть привести до двозначності, невизначеності, нечіткості у вираженні думки, до логічних зміщень. При необхідності згорнуті структури більше використовуються в текстах художніх, алегоричних, афористичних. Текст відповідно до своїх запрограмованих якостей орієнтується на ці особливості мовного знаку і встановлює певну міру в цьому взаємовідношенні знаку і сенсу.

Отже, інформаційна насиченість тексту може бути розглянута не лише з точки зору корисності/некорисності інформації для цієї категорії читача, але і з точки зору будови тих, що становлять текст мовних одиниць. Експліцитні і імпліцитні форми вираження думки (зміст) призводять до появи таких якостей тексту, як напруженість і ненапруженість.

Оптимальна семантична наповненість повідомляє викладу структурну напруженість (треба сприйняти сенс, не висловлений); мала конденсація інформації - свідоцтво викладу

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні