Сприймання мовлення

План

  1. Осмисленість сприймання мовлення. Сприйняття букв та слів.
  2. Сприйняття речень.
  3. Співвідношення мовлення з дійсністю.
  4. Механізм еквівалентних замін.
  5. Механізм вірогідного прогнозування.
  6. Сприймання і розуміння мовлення.
  7. Значення і смисл.
  8. Модель сприймання мовлення Ч. Осгуда.

1.

 Сприймання мовлення (слухання) – це процес осмислення значень, декодування смислу мовних висловів, що досить часто буває неусвідомленим.

 Здатність розуміти мовлення іншого не є вродженим, воно розвивається помірі нашого освоєння світу і оволодіння граматикою.

 На всіх рівнях сприймання мовлення, реципієнт прагне приписати певний смисл мовленнєвим структурам, які сприймає.

Встановлено, що знайомі слова, сприймаються як цілісні елементи, а не по буквено. Навіть, якщо знайоме слово містить помилку, досить часто це залишається непоміченим.

 В психолінгвістиці інтенсивно розробляється проблема ментального лексикону.

 Ментальний лексикон – це сукупність знань людини про слова, їх значення і взаємозв’язок між собою. Ментальний лексикон поєднує фонологічні, орфографічні і семантичні характеристики слів.  

2

 На думку Н. Хомського однією з найважливіших особливостей мовної компетенції людини є здатність розуміти багатозначні речення. Є речення які мають два смисли, тому той хто слухає, коли сприймає інформацію, повинен зрозуміти, який з двох смислів реалізований в певному контексті.

 Існують так звані, тимчасово багатозначні речення, які здаються такими лише до певного місця при читанні, коли багатозначність знімається і реципієнт розуміє контекст.

 При сприйманні речень, людина звертає увагу на ситуації зафіксовані в них, і саме вони впливають на запам’ятовування інформації. Важливе значення має установка на запам’ятовування.  

3.

 Сприймаючи мовлення, людина співвідносить його з дійсністю, зі своїми знаннями про неї, тобто носій мови при сприйманні і інтерпретації мовлення, обирає найбільш вірогідне тлумачення яке співвідносить з його уявленням про дійсність.

 Крім того, сприймаючи мовлення реципієнт, може описати затекстову ситуацією, про яку безпосередньо не йшлося в тексті.  

4.

 Суть механізму еквівалентних замін полягає в тому, що реципієнт сприймаючи складну фразу, прагне її перекодувати на більш просту, доступнішу для розуміння і запам’ятовування.  

5.

 При сприйманні мовлення, реципієнт (слухач) проявляє активність, спираючись на свій минулий досвід і здійснює вірогідне прогнозування стосовно того, що він може почути чи прочитати на наступній сторінці. Тобто реципієнт не пасивно очікує, те що йому скаже продуцент (той хто говорить), а сам прогнозує, висовує гіпотезу про те, що він може почути в наступний момент.

 Один із проявів активності реципієнта є дії механізму апперцепції – це вплив минулого досвіду на сприймання. Саме минулий досвід вплине на те, як реципієнт зрозуміє якусь певну фразу.  

6.

 Сприймання мовлення розгортається на двох рівняхце власне сприймання та розуміння.

 Розуміння це розшифровування загального смислу безпосередньо сприймаючого мовленнєвого потоку. Розуміння інформації залежить від ситуації (тобто одна й таж фраза може сприйматися по – різному).

1 2

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні