Становлення українського театру на території Рівненщини

П. Левицький очолив спілку  театральних діячів. 2 лютого 1908 року театр почав працювати з гастролюючою трупою Б. Бродерова. Вперше відкрилася завіса перед виставою „Гейша” С. Джонса та українською мозаїкою „Вечорниці”. Зала для глядачів була простора – 17 лож, 18 рядів крісел, два ряди балконів та три ряди галерей.

На гастролі до Рівного почали приїжджати оперні трупи Г. Шумського та Я. Медведєва, які ставили опери „Євгеній Онєгін” П. Чайковського, „Фауст” Ш. Гуно, „Паяци” Р. Ленковалло. Газета „Юго-Западная Волынь”, яка почала виходити в Рівному у 1912 році та де широко висвітлювалося культурно-мистецьке життя міста, сповіщала про те, що у театрі Л. Зафрана відбудуться гастролі драматичної трупи Симонова, яка показуватиме п’єсу „Анафему” – Л. Андрєєва.

Заїжджі театральні трупи мандрівних театрів почали з’являтися на Рівненщині все частіше і частіше. Переважно це були колективи зі Східної України. Перед усім слід назвати групу Онисима Зіновійовича Суслова (Резнікова) (1857-1929 рр. ) – українського актора, режисера, театрального діяча, який вписав в історію українського театру своє ім’я золотими літерами. Саме під керівництвом О. Суслова на рівненській сцені у 1913 році було поставлено „Наталку-Полтавку” І. Котляревського, „Вій” М. Кропивницького, „Катерину” М. Аркіса за участю відомої артистки Зінаїди (Єфросинії) Дарницької (1887-1936 ).

У ці ж роки гастролював театр мініатюр під орудою А. Кузменка. Не зважаючи на те, що був гастролюючий театр, йому доводилося працювати по півроку на одному місці, користуючись великим успіхом. Репертуар його складався з творів С. Васильченка, С. Рутковського, П. Гребінки, М

Старицького, І. Овчиннікова. Гастролював в Рівному також і аристократичний (так його називали) театр Мамонтова-Дальського (Неєлова) – актора імператорських театрів, котрий захоплювався драматургією А. Чехова.

У 1913 році приїхав на гастролі єврейський театр Х. Гільдорфа, який згодом став стаціонарним рівненським театром. Він гастролював переважно по містечках рівненського повіту. Цей колектив мав своє стаціонарне приміщення, перебудоване із синагоги по вулиці Замковій. Він діяв до 1936 року. Цей будинок нині розібраний.

У 1914 році рівняни у театрі Л. Зафрана щиро вітали трупу Санкт-Петербурзького театру, яка поставила оперетку „Летюча миша” за участю відомих акторів М. Рахманіної й улюбленця публіки О. Пологського.

Слід сказати, що зв’язку м. Рівне з великими економічними та культурними центрами України та Росії сприяла Києво-Брестська залізниця. Колишній актор Рівненського театру О. Сіверський згадував, що до Рівного приїздила трупа О. Орленєва, який на літній сезон організовував невеличкий колектив. У його репертуарі було дві-три вистави. У театрі Л. Зафрана він грав Освальда в „Примарах” Г. Ібсена (1916 рік).

В театрі були також на гастролях брати Роберт та Рафіл Адельштейни. Вони ставили рівнянам „Розбійників” Ф. Шиллера. Під час подорожі до Одеси у Рівному виступала відома російська артистка, яка утримувала у Санкт-Петербурзі власний театр – Віра Комісаржевська.

XX століття позначене значним розквітом аматорських театральних колективів, особливо в навчальних закладах. Рівненська чоловіча гімназія, комерційна гімназія, початкова школа імені Короленка, українська гаманістична гімназія утримували театральні колективи та ставили вистави. Є свідчення, що керівники цих колективів змушені були звертатися до місцевої управи з проханням про те, щоб зменшити податки на показ вистав. Адже за кожну зіграну виставу брали велику суму податку, незважаючи на те, що всі зібрані гроші повинні були йти у фонд бідних дітей. На

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні