Статево-вікова структура населення українсько-польського пограниччя

СТАТЕВО-ВІКОВА СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНСЬКО ПОЛЬСЬКОГО ПОГРАНИЧЧЯ

Від статево-вікової структури населення залежить як спроможність до відтворення і характер демографічних процесів, так і здатність до економічної активності.

Вікова структура слугує своєрідною характеристикою режиму відтворення населення, а також сама є результатом його розвитку у минулому та самостійним компонентом його розвитку сьогодні [4, с. 49].

У ході розробки методологічних засад статево-вікової структури населення українсько-польського пограниччя ми ґрунтувалися на працях науковців [1, 4, 8, 10], у яких закладено головні наукові підходи і запропоновано методи вивчення цієї тематики.

Українсько-польське пограниччя, охоплює всю прилеглу до кордону територію Волинської і Львівської областей (Закарпатська область також є пограничною, але на неї припадає лише 1,5 % від загальної довжини українсько-польського кордону, і тому ми її не досліджували). Площа пограниччя становить 41 977 км2 (7,0 % площі України). За підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 р. кількість її жителів дорівнювала 3 663,2 тис. осіб, або 7,5 % від загальної кількості населення  країни.

Формування статево-вікової структури населення зумовлене, з одного боку, впливом його природного руху, з іншого, – міграційними процесами. Звуження масштабів природного відтворення та розширення масштабів міграційного зменшення кількості  населення регіону зумовили зрушення в його статево-віковій структурі.

Протягом 1979–2002 рр

загальний коефіцієнт народжуваності у регіоні знизився з 16,2 до 9,8 ‰, у міських поселеннях – з 16,3 до 9,3 ‰, у сільській місцевості – з 16,0 до 10,4 ‰. Отож, темпи зменшень народжуваності протягом цього періоду були досить високими, і сягали 0,40 % (міського – 0,35, сільського – 0,21 %). Щодо показника смертності населення, то він збільшився на 34,2 %, а коефіцієнт смертності підвищився з 10,0 до 13,3 ‰. Зазначимо, що розподіл померлих за статтю і віком відображає таке: за перший рік життя помирає стільки дітей, скільки за наступних 14 років (1–15 років); велика частка померлих серед населення у працездатному віці (21,3 % серед усіх померлих);  кількість  померлих  чоловіків у 3,1 раза перевищує смертність жінок (у віці 15–69 років), відповідно, у міських і сільських поселеннях у 2,8 і 3,7 раза; найбільша кількість померлих (77,4 %) припадає на людей післяпрацездатного віку; виражена динаміка смертності жінок позначилася на тривалості їхнього життя, яка є вищою, ніж у чоловіків [6].

Отже, простежується значна тривалість і фактично однонапрямленість тенденцій у народжуваності населення у бік її зменшення, а смертності – в бік її збільшення, що деформує статево-вікову структуру населення регіону.

Найбільший вплив пограничного чинника відображений на міграції населення.

Щодо міграційних процесів, то вони впливають як на кількість населення, так і на її статево-вікову структуру. Зазначимо, що останніми роками міграція погіршує статево-вікову структуру населення регіону, пришвидшуючи процес старіння населення, і сприяє депопуляції. Інтенсивні поїздки населення регіону за кордон оцінюють переважно як трудову міграцію. Оскільки регіон пограничний, то є всі сприятливі передумови та можливості до міграцій, зокрема трудових. Закордонні заробітчанські потоки – головні донори нелегальної робочої сили на польський ринок праці. Щодо показника від’ємного сальдо міграції, то зафіксовано певні відмінності серед чоловічого і жіночого населення. Із загального (100 %)

1 2 3 4 5