Статистичне спостереження явищ і процесів правової діяльності

План

1. Поняття статистичного спостереження: цілі та завдання.  

2. Організаційні форми, види і способи спостереження.  

3. Організація статистичного спостереження.  

4. Контроль матеріалів статистичного спостереження.  

Список використаної літератури.  


1. Поняття статистичного спостереження: цілі та завдання

Перший етап статистичного дослідження — статистичне спостере­ження.

Воно являє собою планомірне, науково обґрунтоване збирання даних про різноманітні явища і процеси життя суспільства.

Статистичне спостереження (збирання інформації) — складний і трудомісткий процес, що виконується силами багатьох працівників, під час якого формуються вихідні статистичні матеріали.

Будь-яке юридично-статистичне дослідження починається з:

• одержання вихідної інформації, тобто урахування кількості зло­чинів, правопорушень, цивільних суперечок, судових рішень, видів покарання та інших юридично значущих фактів;

• узагальнення врахованих фактів у відповідну суму, масив, су­купність.

Це єдиний процес обліку та звітності. Спочатку враховуються ци­вільні або кримінальні справи, звинувачувані або відповідачі за яки­мись важливими ознаками, а потім отримані факти відбиваються в різних формах звітності

Зміст обліку та звітності визначається ціля­ми і завданнями спостереження.

Загалом, мета статистичного спостереження — зібрати якісний ма­теріал на основі чіткого визначення ознак досліджуваного явища для формування правильних, достовірних висновків щодо цього явища. Мета визначається із завдання статистичного дослідження. Завдання статистичного спостереження — забезпечити своєчасне і повне збирання достовірних об’єктивних даних, необхідних для оперативного керівництва і різних соціально-економічних дослід­жень.

Для забезпечення виконання завдань статистичного спостережен­ня необхідно дотримуватись таких вимог:

• статистичні дані повинні бути повними, тобто охоплювати оди­ниці сукупності, їхні істотні властивості, ознаки, зв’язки за якомо­га триваліший період;

• статистичні дані мають бути достовірними, об’єктивними (мається на увазі їх арифметична вимірювальна точність і відповідність об’єктивній дійсності);

• статистичні дані повинні бути зіставними, порівнянними, що дає можливість їх узагальнити і порівняти з попереднім періодом і в територіальному аспекті;

• статистичні дані мають забезпечувати своєчасність інформації. Своєчасність інформації прямо пропорційна її ефективності. Як­що дані отримано своєчасно, то можна використати їх для опера­тивного керівництва і контролю.

Статистичне спостереження відповідно до вимог статистичної на­уки має бути всебічно продуманим, добре підготовленим, чітко організованим.

2. Організаційні форми, види і способи спостереження

З погляду організації статистичне спостереження має дві форми: звітність і спеціально організовані спостереження.

Звітністю називається така форма спостереження, при якій кожна установа, підприємство, організація в суворо встановлені терміни за єдиними бланками подають своєму вищому органу й органу держав­ної статистики документально підтверджені дані про результати ро­боти. Звітність складається на основі даних первинного обліку. Це головне джерело статистичної інформації в нашій країні. Зміст, фор­ма і термін подання встановлюються Державним комітетом статис­тики України. Кожна установа, підприємство має суворо визначений перелік звітів (табель звітності). Форма звітності містить такі рекві­зити: назва, дата, номер форми, адреса, за якою подається звіт, пері­од, за який складається звіт, або дата, до якої віднесені дані, термін подачі звітності, назва й адреса установи,

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні