Статистика і облік докапіталістичних формацій

План

1. Розвиток статистики       3

2. Облік у стародавньому світі. Виникнення і  переважання натуралістичної концепції в обліку 5

3. Облік в первісному суспільстві 6

4. Історія обліку в Єгипті    8

Використана література      12

 

1. Розвиток статистики

Статистика має стародавнє коріння і багатовікову історію розвитку.

Вона зародилася як результат узагальнення вже достатньо розвиненої статистичної практики, викликаної потребами розвитку суспільства, наприклад: підрахунок населення, худоби, облік земельних угідь, майна і так далі.

Ось лише деякі відомості застосування числових даних що відносяться до тих або інших явищ вже в глибокій старовині. У Китаї більш ніж за 2 тисячі років до н. е. проводилися числення населення по підлозі і віку, а також збиралися зведення про стан промисловості і сільського господарства. Згадки про статистичні обстеження зустрічаються і в біблейські часи. У Стародавньому Римі велася статистика чисельності населення і майнового положення громадян, проводилися цензи (облік) вільних громадян і їх майна. У Європі в кінці IX в. проводилися перші облікові операції: інвентаризація королівських маєтків, облік жителів, придатних до військової служби. Першими і основними обліково-статистичними джерелами на Русі були літописи, в яких вже в IХ-ХI ст. згадується про збір різної інформації. Так, наводяться облікові дані про виникнення і розвиток міських поселень, розташованих на водних шляхах, про наявність в них храмів, церков, монастирів, житлових будов

Проте збір числових даних в державах стародавнього світу був недосконалий. У цей період статистичні операції, як правило, проводилися у виняткових випадках і в основному у військовій і фінансовій сферах. Пізніше потреба в статистичних операціях породжувалася необхідністю стимулювання зростання народонаселення, продуктивних сил країни, регулювання споживання.

Розвиток суспільного виробництва, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, торгових і міжнародних товарно-грошових відносин збільшило потребу в статистичній інформації. Це розширило сферу діяльності статистики, вело до вдосконалення її прийомів і методів, з'явилося стимулом для подальшого формування обліку і статистики.

Проте якщо збір статистичних даних почався в найглибшій старовині, то їх обробка і аналіз, тобто зародження статистики як науки, відносяться до пізнішого періоду. Так з часом багатообразна практика обліково-статистичних робіт почала піддаватися теоретичним узагальненням. Почалося формування статистичної науки.

Розвиток статистики як науки йшов по двох напрямах:

Перший напрям розвитку статистики отримало назву  описового, виникло в Германії в другій половині XVII сторіччя  і відомо як державознавство, або описова школа. Її засновником був німецький вчений Герман Конрінг (1606-1681), який розробив систему опису державного пристрою. Він же ввів і викладання «Державознавства» як учбової наукової дисципліни в університетах

Школа проіснувала більше 150 років, не міняючи своїх теоретичних основ. Предмет і метод цієї науки не були чітко визначені. Збирався в основному описово-інформаційний матеріал, який згодом майже не аналізувався. Описувався, як правило, останній період, інакше, на думку представників школи, в статистичній роботі не було сенсу.

У працях прихильників цього напряму містився опис держав, їх пристрою, побуту і вдач населення, природних умов, клімату, фінансів, армії. Автори праць називали їх статистичними. З нинішніх позицій з цим не можна погодитися, оскільки вони були словесним описом визначних «пам'яток держави». В основному такі описи носили етнографічних характер. Зміст, завдання, предмет вивчення статистики в розумінні учених того часу були, як видимий вельми далекі від сучасного погляду на статистику як науку.

Багато зробив для розвитку описової школи і ідей Конрінга його послідовник професор філософії і права Готфрід Ахенваль (1719 -1 772), який вперше спочатку

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні