Статистика інфляції як макроекономічного показника національного ринку

Отже, головні імпульси інфляції можна подати системою індексів цін. Однією з методичних спроб розробити агрегований індекс інфляції була пропозиція економістів Російської Федерації, на підставі якої з використанням матриці коефіцієнтів парної кореляції між індексами цін (для визначення ваги цих показників за коефіцієнтами парної кореляції між ними) і було розраховано агрегований індекс цін (інфляції):

 

де  — індекс цін (виробників, на транспорт, на капітальні вкладення, на ресурси, на споживчому ринку);  — вага кожного індексу цін, яка визначається за формулою

 

де  — коефіцієнт парної кореляції між і-м та j-м показниками).

Дефлятор (індекс) ВВП — показник, який оцінює інфляцію і використовується для міжнародних порівнянь. Його базисна формула:

,

де  — ВВП поточного періоду за поточними цінами (номінальний ВВП);

 — фізичний обсяг ВВП поточного періоду, оцінений за базисними цінами (реальний ВВП).

Тобто дефлятор ВВП визначається за формулою Пааше і характеризує зміну вартісного обсягу ВВП за рахунок цінового фактору. Для одержання реального обсягу ВВП усі його складові за методом кінцевого використання постатейно переоцінюються. Отже, дефлятор ВВП характеризує зміну цін не тільки на споживчому ринку, а також на ринку інвестиційних товарів та послуг.

Дефляція охоплює заходи з обмеження грошової маси в обігу. Вона здійснюється збільшенням податків, підвищенням відсоткових ставок, установленням ліміту на кредити, зниженням дефіциту державного бюджету, зниженням темпів зростання заробітної плати, зменшенням продажу державних цінних паперів на відкритому ринку тощо.

Основні заходи з компенсації зростання цін населенню — це індексація доходів, грошових виплат тощо. На практиці індексація доходів малозабезпечених і незайнятих осіб з фіксованими доходами, яка проводиться за принципом мінімального «споживчого кошика», завжди відстає від зростання інфляції

Тому частині населення мають бути передбачені додаткові соціальні компенсації (безкоштовні обіди, проїзд, надання ліків тощо).

Для врахування рівня інфляції у фінансово-економічних розрахунках юридичних осіб, які складають фінансову звітність, Мінфін України розробив Положення бухгалтерського обліку, яке визначає порядок коригування річної фінансової звітності, що оприлюднюється, на вплив інфляції (наказ Мінфіну від 28. 02. 02 № 147 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22 «Вплив інфляції»»). Норми Положення застосовують підприємства, організації та інші юридичні особи (крім бюджетних установ), які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність. З огляду на це далі наводяться терміни, які використовуються в цьому стандарті.

Індекс інфляції — індекс споживчих цін, оприлюднений Держкомстатом України.

Коефіцієнт коригування — відношення індексу інфляції на дату балансу (кінець звітного року) та індексу інфляції на дату визначення (переоцінки) відповідної статті звітності.

Кумулятивний індекс інфляції — добуток ланцюгових індексів споживчих цін за період, що складається з трьох останніх років, включаючи звітний.

Кумулятивний приріст інфляції визначається як різниця кумулятивного індексу інфляції за три роки мінус 100 %. Показники річної фінансової звітності підприємства за умови досягнення значення кумулятивного приросту інфляції 90 і більше відсотків підлягають коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування.

Тому надалі розраховується прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні