Статистика макроекономічного попиту на гроші і макроекономічної їх пропозиції як капітального товару на ринку

Кредитний мультиплікатор — це коефіцієнт, який характеризує зв’язок між збільшенням (скороченням) надлишкових резервів банківської системи і сумою нових кредитних грошей, яку вона може створити. Ефект кредитного мультиплікатора ґрунтується на тому, що резерви, втрачені одним комерційним банком, внаслідок кредитування стають набутком іншого й використовуються ним також для кредитування. Отже, кожна грошова одиниця, випущена в обіг одним із комерційних банків, створює кредитні резерви для другого, другий — для третього і т. д. Іншими словами, ефект мультиплікатора виникає тому, що резерви, які втрачають окремі банки, надаючи позики, не втрачає банківська система загалом. Завдяки цьому вона здатна створювати кредитні гроші в розмірах, значно більших за її надлишкові резерви. Але така здатність банківської системи не є безмежною. Вона обмежується, зокрема, необхідністю формування комерційними банками обов’язкових резервів, розмір яких визначається резервною нормою, яка регулюється в законодавчому порядку. Формування обов’язкових резервів робить джерелом кредитування лише надлишкові резерви. Саме тому кредитний мультиплікатор розкриває зв’язок грошоутворюючої здатності банківської системи з її надлишковими резервами. Обов’язкові резерви забезпечують банківській системі певну захищеність (ліквідність) у періоди несприятливої кон’юнктури, дають змогу державі через зміну резервної норми впливати на кредитоспроможність комерційних банків, а отже, регулювати масу грошей в обігу. Тому кредитний мультиплікатор перебуває в обернено пропорційній залежності від резервної норми, тобто являє собою обернену до цієї норми величину. Величина, обернена до будь-якого числа, є часткою від ділення одиниці на це число
Звідси випливає, що кредитний мультиплікатор (Мk) має такий вигляд:

 

де Рн –– резервна норма в частках одиниці або у відсотках до загальної суми коштів, залучених банком.

Чим менша норма резервування, тим більше кредитних грошей і навпаки. Отже маємо:

Попит на гроші (максимальне збільшення грошей на поточних рахунках)

=

Надлишкові резерви

(депозити)

·

Кредитний мультиплікатор

.

Обчислимо попит на гроші, скориставшись даними табл. 3. 4.

Таблиця 4

Монетарні показники діяльності банківської системи України

Показник

1996 р.

1999 р.

Норма обов’язкового резервування коштів НБУ, %

15

17

Депозити, млн грн.

5324

10 524

Грошова база, млн грн

4 882

11 988

Грошовий мультиплікатор, разів

1,92

1,84

Кредитний мультиплікатор, разів

6,66

5,88

Надлишкові резерви (депозити) становили:

  • 1996 рік –– 5 324 · (1 – 0,15) = 4 525 млн грн;
  • 1999 рік –– 10 524 · (1 – 0,17) = 8 735 млн грн.

Кредитний мультиплікатор за відповідні періоди був такий:

 

Отже, кожна гривня резервів створювала, наприклад, у 1999 р. 5,88 нових гривень для надання кредиту.

Попит на гроші (на кредит), що дорівнює добутку надлишкових резервів на МК, становив:

  • 1996 рік –– 4 525 ·
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні