Ставлення до демократії у політичній думці ОУН 1940-1950-х років

А тому фактично з 1945 р. можна гово­рити про три ідейних відгалуження в утвореній у 1940 р. «ОУН під проводом С. Бандери», члени, які залишилися в Україні; група на чолі з С. Бандерою; діячі на чолі з Л. Ребетом, які емігрували в 1944 р.

Загалом, усі три групи ОУН після війни за­декларували, що суспільний устрій має бути по­будовано на демократичних засадах. Проте розу­міли ці «засади» та глибину їх укорінення в укра­їнську дійсність дещо по-різному. Виробити спільну позицію і таким чином зберегти цілісність організації не давали можливості як відсутність нормальних умов для обміну думками та інфор­мацією, так і особисті амбіції членів і принци­повість у відстоюванні своїх концепцій.

Група, що оформилась як ОУН (з), вимагала від С Бандери визнати внесені до програми ОУН зміни і будь-яку спробу дискусії з цього приво­ду трактувала як небажання підпорядкуватися нововведенням (серед яких, до речі, було усу­нення С. Бандери з одноосібного керівництва ОУН). В той час як керівництво 34 ОУН, серед якого перебувало чимало довоєнних ідеологів колись єдиної Організації (Я. Стецько, С

Лен-кавський), формально проголосило про своє підпорядкування постановам III HB3, але не вва­жало за необхідне відмовитися від ідеологічної дискусії, породженої змінами до програми.

У численних суперечках член 34 ОУН П. Мір­чук, даючи відповідь на закиди С. Бандери з боку ОУН (з) у антидемократичності, пише, що дис­пут навколо питання демократії розвинувся в Європі після Другої світової війни, коли було поставлено вимогу демократизації Німеччини й Італії. Але тоді ж теоретики зробили висновок: жодного універсального розуміння демократії, жодної одностайної форми останньої немає; ко­жен народ і кожен рух розуміє і застосовує де­мократію по-своєму. І що «треба відрізняти ан­глосаксонське, французьке, італійське, амери­канське та якесь інше розуміння демократії» [10, 40].

П. Мірчук, а отже, й 34 ОУН визнавали най­більш вдалим трактування демократії Артура Браєнда. А саме: 1) право кожного громадяни­на висловлювати свої погляди і критикувати свій уряд; 2) право народу усувати уряд, що не відпо­відає його волі і забезпечення можливості здій­снювати це право; 3) конституційна можливість для народу висловлювати свою волю в справі встановлення та зміни конституції; 4) незалеж­ність судів від уряду, публічність судочинства;

5) свобода від терору і переслідування за свої погляди і за приналежність до політичних партій;

6) стійкі та перевірені практикою закони; 7) рівне і однаково доброзичливе трактування владою і законами бідних і багатих, державних урядовців і приватних люд ей; 8) законодавче встановлена свобода кожної людини у виборі праці; 9) недо­пустимість диктатури однієї партії. П. Мірчук заперечував звинувачення, що 34 ОУН виступає проти демократії. Проте демократизм, на його думку, не повинен перетворитися на анархію, де існує можливість безвідповідальності за анти-суспільні вчинки [10, 40-44],

С. Бандера демократію зводив до таких засад: повага до різноманітних форм життя та культур народів, свободи творчої ініціативи громадян та їх вільної діяльності без шкоди для суспільства; свобода совісті та релігійних переконань; свобо­да слова і думки, діяльності суспільних, профе­сійних об'єднань і політичних партій; рівно­правність усіх громадян України. Він зазначав, що ОУН ще не відстоює якоїсь усталеної форми устрою суспільства та держави, а залишає це питання

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні