Ставлення до демократії у політичній думці ОУН 1940-1950-х років

на період державного будівництва, оскі­льки назва устрою сама по собі ще не розкри­ває дійсного змісту держави [1, 47,79].

Як бачимо, повоєнне трактування демократії групою С. Бандери формально йшло в руслі концепцій правової держави та сприяння розвитку громадянського суспільства. Хоча в цілому сус­пільно-політична думка 34 ОУН вважала за не­обхідне поєднати в майбутній державі принципи свободи людини та політичного плюралізму з обмеженням можливості існування «антинаці­ональних сил» [10, 52]. Під останніми, як помітно зі змісту статей С. Бандери, розумілись утворення громадян, діяльність яких спрямовано на пропа­ганду антидержавних гасел або їх реалізацію.

Ми переконані в тому, що і 34 ОУН, і група Л. Ребета, яка пізніше перетворилася в ОУН (з), повністю перейшли на демократичні позиції щодо питання бачення майбутнього суспільного устрою та побудови державного механізму. Тоб­то виступали за форму представницької демо­кратії. Проте 34 ОУН ставилися до змін критич­ніше та стриманіше, не ідеалізуючи поняття де­мократії та зазначаючи низку застережень, на які потрібно зважати, запроваджуючи принципи ос­танньої. Щоправда, в одному з документів під на­звою «Про емігрантське середовище» (1948 р. ) наведено, що нібито в підсумковому слові на Конференції 34 ОУН 1947 р. Голова Бюро Про­воду (С. Бандера) висловився так: «Я хотів вам сказати тільки одне, що демократія - це не пра­пор, демократія - це шмата' » [17, 133]. Пере­вірити цей факт, який вказує на невідповідність офіційних документів 34 ОУН та висловлювань їхніх лідерів реальним намірам та думкам, ми не можемо. А тому візьмемо до уваги лише опуб­ліковані документи.

Підпільні матеріали діячів ОУН, які після війни залишилися в Україні, дають можливість дійти висновку, що в принципі позиції їхні та 34 ОУН збігалися. 4лен Проводу ОУН в Україні О. Дяків у листі до одного з провідників 34 ОУН 3

Кар-бовича (Я. Стецька) писав: демократію потрібно взяти за основу політичного руху, але необхід­но добре продумати конкретну форму демокра­тичного режиму. Тому що сама по собі демо­кратія не є добром чи злом. Творить добро чи зло конкретна демократична система, вважав публіцист. Вона може призвести як до розвитку і посилення держави, так і до негативних тен­денцій через різноманітні недоліки адміністратив­ної системи та низьку політичну культуру грома­дян [20, 383-384].

Очевидно, О. Дяків розумів штучність дис­кусій та суперечок щодо цього питання. Дослі­дник А. Русначенко зазначає, що публіцист не бачив відмінностей між своїми поглядами та поглядами Я. Стецька, відображеними у праці останнього «Визвольна політика» [20, 384]. Такі самі думки О. Дяків виклав і в «Листі до друзів за кордоном» (1950 p. ), що адресувався пред­ставникам «опозиції» в 34 ОУН. Він наполягав на тому, що демократію потрібно «покласти в ос­нову внутрішньополітичного ладу держави» (мож­ливо, йшлося про форму правління) [8, 155].

У віднайденій нами ще неопублікованій статті «Про наш демократизм» (1948 р. ) О. Дяків де­тально проаналізував еволюцію ОУН у ставленні до питань демократії і дійшов висновку: ОУН завжди виступала за «добро народних мас», а це є однією з головних рис демократії. Предметом критики були лише певні зразки останньої, а під­ставами - безсилля демократизму Центральної ради у 1917-1919 pp. , хиби ліберальної демо­кратії в економічній сфері, зловживання біль­шовиками демократичними гаслами. Наприклад, західноєвропейський і американський режими, на

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні