Ставлення до демократії у політичній думці ОУН 1940-1950-х років
Як бачимо, повоєнне трактування демократії групою С. Бандери формально йшло в руслі концепцій правової держави та сприяння розвитку громадянського суспільства. Хоча в цілому суспільно-політична думка 34 ОУН вважала за необхідне поєднати в майбутній державі принципи свободи людини та політичного плюралізму з обмеженням можливості існування «антинаціональних сил» [10, 52]. Під останніми, як помітно зі змісту статей С. Бандери, розумілись утворення громадян, діяльність яких спрямовано на пропаганду антидержавних гасел або їх реалізацію.
Ми переконані в тому, що і 34 ОУН, і група Л. Ребета, яка пізніше перетворилася в ОУН (з), повністю перейшли на демократичні позиції щодо питання бачення майбутнього суспільного устрою та побудови державного механізму. Тобто виступали за форму представницької демократії. Проте 34 ОУН ставилися до змін критичніше та стриманіше, не ідеалізуючи поняття демократії та зазначаючи низку застережень, на які потрібно зважати, запроваджуючи принципи останньої. Щоправда, в одному з документів під назвою «Про емігрантське середовище» (1948 р. ) наведено, що нібито в підсумковому слові на Конференції 34 ОУН 1947 р. Голова Бюро Проводу (С. Бандера) висловився так: «Я хотів вам сказати тільки одне, що демократія - це не прапор, демократія - це шмата' » [17, 133]. Перевірити цей факт, який вказує на невідповідність офіційних документів 34 ОУН та висловлювань їхніх лідерів реальним намірам та думкам, ми не можемо. А тому візьмемо до уваги лише опубліковані документи.
Підпільні матеріали діячів ОУН, які після війни залишилися в Україні, дають можливість дійти висновку, що в принципі позиції їхні та 34 ОУН збігалися. 4лен Проводу ОУН в Україні О. Дяків у листі до одного з провідників 34 ОУН 3
Очевидно, О. Дяків розумів штучність дискусій та суперечок щодо цього питання. Дослідник А. Русначенко зазначає, що публіцист не бачив відмінностей між своїми поглядами та поглядами Я. Стецька, відображеними у праці останнього «Визвольна політика» [20, 384]. Такі самі думки О. Дяків виклав і в «Листі до друзів за кордоном» (1950 p. ), що адресувався представникам «опозиції» в 34 ОУН. Він наполягав на тому, що демократію потрібно «покласти в основу внутрішньополітичного ладу держави» (можливо, йшлося про форму правління) [8, 155].
У віднайденій нами ще неопублікованій статті «Про наш демократизм» (1948 р. ) О. Дяків детально проаналізував еволюцію ОУН у ставленні до питань демократії і дійшов висновку: ОУН завжди виступала за «добро народних мас», а це є однією з головних рис демократії. Предметом критики були лише певні зразки останньої, а підставами - безсилля демократизму Центральної ради у 1917-1919 pp. , хиби ліберальної демократії в економічній сфері, зловживання більшовиками демократичними гаслами. Наприклад, західноєвропейський і американський режими, на