Стефан Малларме

(enjambement), зруйнований або ускладнений синтаксис, намір зробити з вірша «тотальне нове слово», чуже звичайній мові. Відкриття нових можливостей поетичного таїло в собі і небезпека: неминуче виникала перешкода між автором і читачем. На докори в герметичності і «темноті» С.Малларме відповідав, що поезія і повинна містити в собі загадку, а якщо її не розгадують, то це не означає, що вона «темна», а тільки свідчить про непідготовленість читача.

Пошук здійсненийной формы выражения, боязнь «запачкать» чистый лист бумаги банальными идеями и языковыми клише были, вероятно, причиной того, что собственно символистское наследие С.Малларме оказалось скромным по объему. Его Иродиада так и осталась незаконченной. Не осуществилась и главная его мечта – создать универсальную Книгу, которая бы запечатлела Абсолютное. Он не исполнил высший долг поэта-символиста – дать «орфическое» объяснение Земли.

Новейшие издания на русском языке: Малларме Стефан. Сочинения в стихах и прозе. М., 1995; Верлен Поль, Рембо Артюр, Малларме Стефан. Стихотворения. Проза. М., 1998

 

ЛИТЕРАТУРА

Дубровкин Р.М. Стефан Малларме и Россия. Berlin; Bern; Frankfurt-an-Main, 1998

Лаку-Лабарт Ф. Musica Ficta. Фигуры Вагнера. СПб, 1999

Швейбельман Н.Ф. «Поэтика блужданий» во французской литературе XIX века. М., 2003 

 

1 2 3